Азбука веры » Біблія » Діяння Апостолів » гл.9

Діяння Апостолів, Глава 9

Толкования

Толкования главы

9:0

9:1

см.:Деян.8:3;Деян.22:4;Гал.1:13;1Тим.1:13;

9:2

9:3

см.:Деян.22:6;Деян.26:13;1Кор.15:8;

9:4

9:5

9:6

9:7

9:8

9:9

9:10

9:11

см.:Деян.22:3;

9:12

9:13

см.:Деян.8:3;

9:14

9:15

см.:Рим.15:19;Еф.3:8;1Тим.2:7;

9:16

9:17

9:18

9:19

9:20

9:21

см.:Деян.8:3;Гал.1:13:23;

9:22

9:23

9:24

см.:2Кор.11:32;

9:25

9:26

9:27

9:28

9:29

9:30

9:31

9:32

9:33

9:34

9:35

9:36

9:37

9:38

9:39

9:40

9:41

9:42

9:43

Украинский (Хоменко)

Языки

Навернення Савла 1-30; Петро оздоровляє Енея 31-35; і Тавиту 36-43

Савло, іще дихаючи погрозою та вбивством на Господніх учнів, прийшов до архиєрея

і попросив у нього листів у Дамаск до синаног, щоб, коли знайде якихнебудь чоловіків та жінок, що тримаються цього визнання, привести їх зв'язаними в Єрусалим.

Коли ж він був у дорозі й наближався до Дамаску, зненацька засяяло навкруг нього світло з неба,

і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?»

Він запитав: «Хто ти, Господи?» А той: «Я - Ісус, що його ти переслідуєш.

Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити.»

А мужі, що йшли з ним, стояли онімілі з дива, бо вони чули голос, але не бачили нікого.

Встав Савло з землі, і хоч очі його були відкриті, не бачив він нічого. Тож узяли його за руку і ввели у Дамаск.

Був він там три дні невидючим; не їв і не пив нічого.

А був у Дамаску один учень, на ім'я Ананія. Господь сказав до нього у видінні: «Ананіє!» Той озвався: «Ось я, Господи.»

Тоді Господь до нього: «Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди Савла, на ім'я Тарсянина: он він молиться.»

І бачив (Савло) у видінні чоловіка, на ім'я Ананія, як він увійшов і поклав на нього руки, щоб прозрів знову.

Ананія ж відповів: «Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі.

Та й тут він має владу від архиєреїв в'язати всіх, що прикликають твоє ім'я.»

Але Господь сказав до нього: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім'я перед поган, царів, і синів Ізраїля.

Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за моє ім'я.»

Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.»

І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився.

Потім прийняв поживу та покріпився на силах. І перебув кілька днів з учнями, які були в Дамаску;

і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він - Син Божий.

Усі, що чули, дивувались і казали: «Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім'я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв'язаними їх вести до архиєреїв?»

А Савло дедалі дужчав і бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що цей (Ісус) - Христос.

Як минуло доволі часу, юдеї змовилися, щоб його вбити,

але Савло довідався про їхню змову. День і ніч чатували вони при воротях, щоби його вбити.

Та учні взяли його вночі й по мурі спустили в коші.

Прибувши ж у Єрусалим, він пробував пристати до учнів, та всі його боялися, не віривши, що він учень.

Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів і розповів їм, як він у дорозі бачив Господа і що говорив до нього, і як він проповідував відважно в Дамаску ім'я Ісуса.

І він був з ними, виходячи і входячи до Єрусалиму та проповідуючи сміливо ім'я Господнє;

а й розмовляв і змагався з гелленістами, однак вони намагались його вбити.

Брати ж, довідавшись про те, відвели його в Кесарію і вислали в Тарс.

Отож, Церква по всій Юдеї, Галилеї і Самарії мала спокій; будуючись і ходячи в Господнім страсі, наповнялася вона втіхою Святого Духа.

І сталося, що Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді.

Там він знайшов одного чоловіка, на ім'я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик.

Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся.

І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа.

Була ж у Яффі одна учениця, на ім'я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила.

І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці.

А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!»

Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними.

Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла.

Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою.

Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа.

Доволі днів Петро перебув у Яффі в одного гарбаря Симона.