Азбука веры » Біблія » Вiд Матвiя » гл.20

Вiд Матвiя, Глава 20

Толкования

Толкования главы

20:1

см.:Мф.21:33;

20:2

20:3

20:4

20:5

20:6

20:7

20:8

20:9

20:10

20:11

20:12

20:13

20:14

20:15

20:16

см.:Мф.19:30;Мф.22:14;

20:17

20:18

см.:Мк.10:33;Лк.18:31;

20:19

см.:Мк.10:34;Ин.18:31-32;

20:20

см.:Мк.10:35;

20:21

20:22

см.:Мф.26:39:42;

20:23

20:24

см.:Мк.10:41;Лк.22:24;

20:25

20:26

20:27

20:28

см.:Мф.26:28;Ин.11:51;Флп.2:7-8;

20:29

см.:Мк.10:46;Лк.18:35;

20:30

см.:Мф.9:27;

20:31

20:32

20:33

20:34

Украинский (Огієнко)

Языки

Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.

Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.

А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.

Вони ж відійшли.
І вийшов він знов о годині десь шостій й дев́ятій, і те саме зробив.

А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?

Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас.
Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.

Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.

І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.

Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше.
Та й вони по динару взяли.

А взявши, вони почали нарікати на господаря,

кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту…

А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?

Візьми ти своє та й іди.
Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.

Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити?
Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?

Отак будуть останні першими, а перші останніми!

Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його…

І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп́яття, але третього дня Він воскресне!

Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

А Він їй сказав: Чого хочеш?
Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.

А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите.
Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся?
Вони кажуть Йому: Можемо.

Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся.
А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.

Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.

А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.

Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.

І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?

Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!

І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.