Евангелие от Иоанна, глава 12 (Ин.12) на украинском (огієнко) языке - Новый Завет

Азбука веры » Біблія » Вiд Iвана » гл.12

12:1

см.:Мф.26:6;Мк.14:3;Ин.11:2;

12:2

см.:Лк.10:40;

12:3

12:4

12:5

12:6

см.:Ин.13:29;

12:7

12:8

см.:Втор.15:11;

12:9

12:10

12:11

12:12

12:13

см.:Мф.21:8;Мк.11:8;Лк.19:36;

12:14

12:15

см.:Зах.9:9;Ис.62:11;Мф.21:5;

12:16

12:17

12:18

12:19

12:20

12:21

12:22

12:23

12:24

12:25

см.:Мф.10:39;Мк.8:35;Лк.9:24;Лк.14:27;

12:26

см.:Ин.17:24;

12:27

см.:Мф.26:38;Евр.5:7;

12:28

12:29

12:30

12:31

см.:Ин.14:30;Ин.16:11;

12:32

см.:Ин.3:14;

12:33

12:34

см.:2Цар.7:13;Пс.88:37;Ис.9:7;Иез.37:25;Дан.2:44;Дан.7:14;Мих.5:2;Лк.1:33;

12:35

12:36

12:37

12:38

см.:Ис.53:1;Рим.10:16;

12:39

12:40

см.:Ис.6:9-10;Мф.13:14;Мк.4:12;Лк.8:10;Деян.28:26;Рим.11:8;

12:41

12:42

12:43

см.:Ин.5:44;

12:44

12:45

см.:Ин.3:19;

см.:Ин.3:17;

см.:Мк.16:16;

см.:Ин.14:10;

12:50

Украинский (Огієнко)

Языки

Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.

І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала.
Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.

А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла…
І пахощі мира наповнили дім!

І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:

Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?

А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.

І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені…

Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!

А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.

А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,

бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.

А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,

то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна!
Благословенний, хто йде у Господнє Ім́я!
Цар Ізраїлів!

Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:

Не бійся, дочко Сіонська!
Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!

А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.

Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.

Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.

Фарисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!

А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени.

І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїди Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса.

Іде Пилип та Андрієві каже;
іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.

Ісус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.

Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається;
як умре ж, плід рясний принесе.

Хто кохає душу свою, той погубить її;
хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.

Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій.
Як хто служить Мені, того пошанує Отець.

Затривожена зараз душа Моя.
І що Я повім?
Заступи Мене, Отче, від цієї години!
Та на те Я й прийшов на годину оцю…

Прослав, Отче, Ім́я Своє!
Залунав тоді голос із неба: І прославив, і знову прославлю!

А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло!
Інші казали: Це Ангол Йому говорив!

Ісус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас.

Тепер суд цьому світові.
Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.

І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.

А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти.

А народ відповів Йому: Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людському Сину потрібно піднесеному бути?
Хто такий Цей Син Людський?

І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами.
Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула.
А хто в темряві ходить, не знає, куди він іде…

Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали.
Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них.

І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,

щоб справдилось слово пророка Ісаї, який провіщав: Хто повірив тому, що ми, Господи, чули, а Господнє рамено кому об́явилось?

Тому не могли вони вірити, що знову Ісая прорік:

Засліпив їхні очі, і скам́янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не навернулись, щоб Я їх уздоровив!

Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіщав.

Проте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.

Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.

А Ісус підняв голос, та й промовляв: Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.

А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.

Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався.

Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.

Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!

Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, то Він Мені заповідь дав, що Я маю казати та що говорити.

І відаю Я, що Його ота заповідь то вічне життя.
Тож що Я говорю, то так говорю, як Отець Мені розповідав.

Вiд Iвана, Глава 12