Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
1Ездр.
Неем.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Іс.
Єр.
Плач.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
8:3
8:5
8:6
8:7
8:8
8:9
8:10
8:11
8:12
8:13
8:14
8:15
8:16
8:18
8:19
8:20
8:22
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі.
І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.
І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.
І закрились джерела безодні та небесні розтвори, і дощ з неба спинився.
І верталась вода з-над землі, верталась постійно.
І стала вода спадати по ста й п́ятидесяти днях.
І стала вода спадати по ста й п́ятидесяти днях.
А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.
І постійно вода спадала аж до десятого місяця.
А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.
І вислав він крука.
І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.
І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.
І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі.
Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі.
І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.
І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний.
І довідався Ной, що спала вода з-над землі.
І довідався Ной, що спала вода з-над землі.
І він зачекав іще других сім день, і голубку послав.
І вже більше до нього вона не вернулась.
І вже більше до нього вона не вернулась.
І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі.
І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.
І промовив Ноєві Господь, кажучи:
Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.
Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою.
І хай рояться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.
І хай рояться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.
І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.
І збудував Ной жертівника Господеві.
І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.
І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.
І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого.
І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!