Говори до всього народу землі й до священиків, кажучи: Якщо ви постили та лементували п́ятого й сьомого місяця, і то сімдесят років чи то ви постили для Мене?

А коли ви їсте та коли ви п́єте, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п́єте?

Чи ж це не ті слова, які Господь виголошував через давніх пророків, коли Єрусалим був населений та спокійний, і його міста навколо нього, і південь, і рівнина були населені?

І було до Захарія слово Господнє таке:

Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість.

А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму!

Та вони не хотіли слухати, і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати,

і серце своє зробили кременем, щоб не слухати Закону, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків.
І був великий гнів від Господа Саваота.

І сталося, як Я кликав, то вони не слухалися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Саваот.

І розвіяв Я їх по всіх народах, які не знали їх, а Край був спустошений по них, так що не було такого, хто б переходив чи вертався, і вони зробили улюблений Край спустошенням.