^40:6 Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного!
Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.

^40:7 Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

^40:8 Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.

^40:9 Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.

^40:10 Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув́язнюю я, Господи, знаєш Ти,

^40:11 справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.

^40:12 Тому, Господи, не ув́язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,

^40:13 бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене…

^40:14 Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,

^40:15 нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її!
Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!

^40:16 Бодай скам́яніли від сорому ті, хто говорить до мене: Ага!
Ага!

^40:17 Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь!

^40:18 А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!