^39:7 Миро, алое й кассія всі шати Твої, а з темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!

^39:8 А тепер на що маю надіятись, Господи?
Надія моя на Тебе вона!

^39:9 Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!

^39:10 Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,

^39:11 забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь…

^39:12 Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота!
Села.

^39:13 Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!

^39:14 Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!

^40:1 Для дириґетна хору.
Псалом Давидів.

^40:2 Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув.

^40:3 Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи,

^40:4 і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа!

^40:5 Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!

^40:6 Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного!
Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.

^40:7 Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

^40:8 Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.

^40:9 Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.

^40:10 Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув́язнюю я, Господи, знаєш Ти,

^40:11 справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.

^40:12 Тому, Господи, не ув́язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,

^40:13 бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене…

^40:14 Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,

^40:15 нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її!
Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!

^40:16 Бодай скам́яніли від сорому ті, хто говорить до мене: Ага!
Ага!

^40:17 Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь!

^40:18 А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!

^41:1 Для дириґетна хору.
Псалом Давидів.

^41:2 Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!

^41:3 Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!

^41:4 На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.

^41:5 Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!

^41:6 Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?

^41:7 А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те…

^41:8 Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:

^41:9 Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!…

^41:10 Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п́яту!

^41:11 Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,

^41:12 із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.

^41:13 А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!

^41:14 Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку!
Амінь і амінь!

^42:1 Для дириґетна хору.
Псалом навчальний, синів Кореєвих.

^42:2 Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,

^42:3 душа моя спрагнена Бога, Бога Живого!
Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?

^42:4 Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?

^42:5 Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу…

^42:6 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся?
Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!

^42:7 Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам́ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц́ар.

^42:8 Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.

^42:9 Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!

^42:10 Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув?
Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?

^42:11 Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?

^42:12 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся?
Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

^43:1 Розсуди мене, Боже, й справуйся за справу мою із людьми небогобійними, визволь мене від людини обмани та кривди!

^43:2 Бож Бог Ти моєї твердині, чого ж Ти покинув мене?
Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?

^43:3 Пошли Своє світло та правду Свою, вони мене будуть провадити, вони запровадять мене до Твоєї святої гори та до місць пробування Твого.

^43:4 і нехай я дістанусь до Божого жертівника, до Бога розради й потіхи моєї, і буду на арфі хвалити Тебе, Боже, Боже Ти мій!

^43:5 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся?
Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

^44:1 Для дириґетна хору.
Синів Кореєвих.
Псалом навчальний.

^44:2 Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

^44:3 Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

^44:4 Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

^44:5 Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

^44:6 Тобою поб́ємо своїх ворогів, ім́ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

^44:7 бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

^44:8 але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

^44:9 Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім́я Твоє славимо, Села,

^44:10 та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

^44:11 Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток…

^44:12 Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

^44:13 Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

^44:14 Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

^44:15 Ти нас учинив за прислів́я поганам, і головою хитають народи на нас…

^44:16 Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

^44:17 через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника…

^44:18 Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

^44:19 не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

^44:20 Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

^44:21 чи й тоді ми забули ім́я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

^44:22 Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

^44:23 що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних…

^44:24 Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш?
Пробудися, не кидай назавжди!

^44:25 Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

^44:26 Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі…

^44:27 Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

^45:1 Для дириґетна хору.
На «Лілеї».
Синів Кореєвих.
Псалом навчальний.
Пісня любови.

^45:2 Моє серце бринить добрим словом, проказую я: Для Царя мої твори, мій язик мов перо скорописця!

^45:3 Ти кращий від людських синів, в Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог навіки Тебе.

^45:4 Прив́яжи до стегна Свого, Сильний, Свого меча, красу Свою та величність Свою,

^45:5 і в величності Своїй сідай, та й верхи помчися за справи правди, і лагідности та справедливости, і навчить Тебе страшних чинів правиця Твоя!

^45:6 Твої стріли нагострені, а від них під Тобою народи попадають, у серце Царських ворогів.

^45:7 Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло Царства Твого.

^45:8 Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.

^45:9 Миро, алое й кассія всі шати Твої, а з палат із слонової кости струни Тебе звеселили.

^45:10 Серед скарбів Твоїх царські дочки, по правиці Твоїй стала цариця в офірському щирому золоті.

^45:11 Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, і забудь свій народ і дім батька свого!

^45:12 А Цар буде жадати твоєї краси, бо Він твій Господь, а ти до землі Йому кланяйся.

^45:13 А Тирська дочка прийде з даром, будуть благати тебе найбагатші з народу.

^45:14 Вся оздоба царської дочки усередині, шата ж її погаптована золотом.

^45:15 У шати гаптовані вбрану провадять її до Царя, за нею дівчата, подруги її, до Тебе проваджені.

^45:16 Провадять їх з радощами та потіхою, у палату царську вони війдуть.

^45:17 Замість батьків Твоїх будуть сини Твої, їх по цілій землі Ти поставиш володарями.

^45:18 Я буду ім́я Твоє згадувати по всіх поколіннях, тому то народи по вічні віки Тебе славити будуть!

^46:1 Для дириґетна хору.
Синів Кореєвих.
На спів «Аламот».
Пісня.

^46:2 Бог для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються,

^46:3 тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів!

^46:4 Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори.
Села.

^46:5 Річка, відноги її веселять місто Боже, найсвятіше із місць пробування Всевишнього.

^46:6 Бог серед нього, нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане.

^46:7 Шуміли народи, хиталися царства, а Він голос подав Свій і земля розпливлася.

^46:8 З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів.
Села.

^46:9 ідіть, оглядайте Господні діла, які руйнування вчинив на землі!

^46:10 Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й торощить списа, палить огнем колесниці!

^46:11 Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі!

^46:12 З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів!
Села.