Скрыть
Псалом 24 
24:0
24:2
24:5
24:9
24:12
24:16
24:18
24:20
24:21
24:22
Псалом 25 
25:0
25:1
25:3
25:7
25:9
25:10
25:11
Псалом 26 
26:0
26:2
26:6
Псалом 27 
27:0
27:6
27:9
Псалом 28 
28:0
28:2
28:4
28:7
28:8
28:11
Псалом 29 
29:0
29:8
29:9
29:11
29:12
Псалом 30 
30:0
30:1
30:3
30:5
30:8
30:15
30:18
30:19
30:25
Псалом 31 
31:0
31:3
31:11
25:0(24) Молитва за прощення гріхів та вирятування з небезпек
25:1Давида. До тебе, Господи, підношу мою душу,
25:2о Боже мій, на тебе покладаюсь, не дай, щоб я осоромивсь! Не дай, щоб вороги мої втішались надо мною!
25:3Бо ніхто з тих, що на тебе чекають, не осоромиться. Нехай осоромляться віроломні без причини.
25:4Вкажи мені, о Господи, твої дороги, навчи мене, де твої стежки.
25:5Напути мене по твоїй правді й навчи мене, бо ти Бог, мій Спаситель, тебе очікую ввесь день я.
25:6Згадай про твоє милосердя, Господи, і про твою милість, вона бо споконвіку.
25:7Гріхів юности моєї і переступів моїх не згадуй, з милосердя твого згадай мене, о Господи, доброти твоєї ради.
25:8Добрий Господь і праведний, тому й навчає грішників дороги.
25:9Напоумлює покірливих на правду і навчає смиренних путі своєї.
25:10Усі стежки Господні - милість і правда для тих, що бережуть завіт його і свідоцтва.
25:11Імени твого ради, Господи, відпусти гріх мій, бо він великий.
25:12Хто він, той чоловік, що Господа боїться? Він вкаже йому дорогу, яку той має вибрати.
25:13Сам він зазнає щастя, і рід його успадкує землю.
25:14Довірливий Господь до тих, які його бояться, і свій завіт дає їм знати.
25:15Очі мої завжди до Господа, він бо звільнить від сіті мої ноги.
25:16Зглянься і змилосердься надо мною, бо я самотній і нещасний.
25:17Злагідни скорботи мого серця і виведи мене з тісноти моєї.
25:18Споглянь на моє горе й на труд мій, і відпусти всі мої гріхи.
25:19Глянь, яка безліч ворогів у мене, ненавистю лютою ненавидять мене.
25:20Збережи мою душу й спаси мене, щоб я не зазнав ганьби, бо я до тебе прибігаю.
25:21Нехай правота й досконалість мене зберігають, на тебе бо, о Господи, надіюсь.
25:22Визволь Ізраїля, о Боже, від усіх його скорбот.
26:0(25) Невинний, неправедно оскаржений, благає Бога
26:1Давида. Обстань за мою справу, Господи, бо я ходив невинно і, на Господа поклавшись, не хитався.
26:2Випробуй мене, Господи, вивідай мене, випробуй, немов вогнем, моє нутро й моє серце.
26:3Бо милість твоя перед очима в мене і я ходжу по твоїй правді.
26:4З людьми лукавими я не сідаю, і не пристаю з підступними.
26:5Я ненавиджу зборище злочинців і з грішниками не сідаю.
26:6В невинності я мию руки і навколо жертовника твого, о Господи, обходжу,
26:7щоб оповісти хвалу вголос і розповісти усі твої чуда.
26:8Люблю, о Господи, оселю твого дому, місце перебування твоєї слави.
26:9Не губи з грішниками мою душу і моє життя з кровожерами,
26:10руки яких на злочин готові і десниця яких повна хабарів.
26:11Я ж у моїй невинності ходжу; спаси мене і зглянься на мене.
26:12Нога моя стоїть на рівнім місці, благословлятиму я Господа на зборах.
27:0(26) Псалмопівець - повен довір'я, безпечний у святині 1-6; молиться 7-14
27:1Давида. Господь - моє світло й моє спасіння: кого маю боятись? Господь - мого життя твердиня: кого маю страхатись?
27:2Як насідають злочинці на мене, щоб жерти моє тіло, - напасники мої й мої вороги, то вони спіткнуться й упадуть.
27:3Нехай і облогою стануть проти мене, не настрашиться моє серце; нехай і війна настане проти мене, навіть тоді буду я уповати.
27:4Одного в Господа прошу, одного я благаю: жити в домі Господнім по всі дні життя мого, щоб бачити красу Господню і віддаватись роздумам у його храмі
27:5Бо він мене сховає у своїм наметі в день недолі; він захистить мене під кровом шатра свого, на скелю він мене підніме.
27:6І ось тепер я голову мою підношу на ворогів, які навколо мене; принесу жертву радости в його наметі, співатиму й у псалмах Господа буду хвалити.
27:7Почуй, о Господи, мій голос, коли взиваю, змилуйся надо мною й обізвись до мене.
27:8В твоєму імені серце моє каже: “Обличчя моє шукайте!” Твоє обличчя, Господи, я шукаю.
27:9Не ховай обличчя твого від мене, не відпихай слуги твого в гніві. Ти моя поміч, не відкидай мене і не залишай мене, Спасителю, мій Боже!
27:10Бо навіть, як покине мене рідний батько-мати, Господь мене до себе прийме.
27:11Навчи мене, о Господи, путі твоєї, провадь мене простою стежкою, з огляду на тих, що на мене засідають.
27:12Не видай мене на поталу моїм ворогам, бо проти мене встали свідки брехливі, які насильством так і палають.
27:13Леле, якби я не вірив, що побачу доброту Господню на землі живучих!
27:14Надійсь на Господа, будь мужній; нехай буде відважне твоє серце, і надійсь на Господа!
28:0(27) Благання 1-5; 8-9; подяка 6-7
28:1Давида. До тебе, Господи, взиваю; моя скеле, не одвертайсь мовчки від мене, щоб я не став, як ті, що в могилу сходять, коли ти відцураєшся від мене.
28:2Почуй, о Господи, голос мого благання, коли до тебе я взиваю, коли здіймаю мої руки до святого твого храму.
28:3Не погуби мене з грішниками, з тими, що чинять беззаконня, що на словах мирні з ближніми своїми; на серці ж зло в них.
28:4Воздай їм, Господи, за їхніми ділами і за злобою вчинків їхніх. За ділом рук їхніх дай їм, - поверни їм те, що вчинили.
28:5Вони бо не зважають на Господні вчинки і на рук його діло, - нехай отже їх зруйнує і більш не відбудує.
28:6Благословен Господь, бо він почув голос мого благання.
28:7Господь - то моя сила й щит мій! На нього уповало моє серце, і допомоги зазнав я; тим і радіє моє серце, і я його вихваляю піснею моєю.
28:8Господь - народу свого сила, він рятівна твердиня помазаника свого.
28:9Спаси народ твій і благослови твою спадщину, паси й носи їх повік-віки.
29:0(28) Бог об'являється у хуртовині
29:1Псалом. Давида. Воздайте Господеві, сини Божі, воздайте Господеві славу й силу!
29:2Воздайте Господеві славу імени його, вклоніться Господеві в святих шатах.
29:3Голос Господній над водами! Загримів Бог слави, Господь над великими водами!
29:4Голос Господній - сильний! Голос Господній - величний!
29:5Голос Господній ламає кедри, Господь торощить кедри ливанські.
29:6Від його голосу Ливан стрибає, мов телятко; Сіріон - як буйволятко.
29:7Голос Господній креше полум'я вогнисте;
29:8голос Господній пустиню стрясає, пустиню Кадеш стрясає Господь.
29:9Голос Господній дуби перевертає й обдирає в лісах кору. А в його храмі усе каже “Слава!”
29:10Господь возсів над потопом, і сидітиме Господь, Цар, повіки.
29:11Господь народові своєму дасть силу, Господь благословить народ свій миром.
30:0(29) Подяка за вирятування від смерти
30:1Псалом. Пісня на посвяту храму. Давида.
30:2Вознесу тебе, о Господи, бо ти мене визволив і не дав ворогам моїм злорадіти надо мною.
30:3Господи, Боже мій, я візвав до тебе і ти вилікував мене.
30:4Господи, ти вивів із Шеолу мою душу і оживив мене з-поміж тих, що сходять в яму.
30:5Співайте в псалмах Господеві, ви, його побожні, і дякуйте імені його святому!
30:6Бо на хвилину гнів його, ласка ж його - поки життя. Увечорі плач завітає, а вранці радість.
30:7У моїй певності я мовив: “Не захитаюся повіки!”
30:8Господи, з ласки твоєї утвердив ти мене в славі й потузі; сховав твоє обличчя, і я стривоживсь.
30:9До тебе, Господи, взиваю; до мого Бога я благаю:
30:10“Яка користь з моєї крови, з того, що в могилу зійду? Чи буде прославляти тебе порох, чи буде сповіщати твою вірність?”
30:11Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною! Господи, прийди мені на допомогу!
30:12На танок перетворив ти плач мій: розперезав моє веретище й оперезав мене веселощами,
30:13щоб душа моя тобі псалми співала, - не мовчала. Господи, Боже мій, хвалитиму тебе повіки.
31:0(30) Псалмопівець, пригнічений, молиться 1-19; заздалегідь дякує 20-25
31:1Провідникові хору. Псалом. Давида.
31:2До тебе, Господи, я прибігаю; не дай мені осоромитися повіки, у твоїй справедливості визволь мене!
31:3Нахили до мене твоє вухо, спаси мене притьмом, будь скелею прибіжища для мене, твердинею міцною, щоб мене урятувати!
31:4Бо ти - скеля моя й моя твердиня, і ради імени твого веди мене та керуй мною.
31:5Виведи мене з тенет, що тайно наставлено на мене, бо ти - моє пристановище.
31:6В руки твої віддаю я духа мого: ти визволив мене, Господи, вірний Боже.
31:7Ти ненавидиш тих, що почитають бовванів нікчемних; а я на Господа уповаю.
31:8Радітиму й буду веселитись твоїм милосердям, бо зглянувсь ти над моїм горем, знав душі моєї скорботи.
31:9і не віддав мене в руки супостата, поставив на широкім місці мої ноги.
31:10Змилуйсь надо мною, Господи, бо мені скрутно; з журби виснажилися в мене очі, душа моя й моє нутро.
31:11Життя моє виснажується в горі, літа мої у стогнанні. У смутку підупала моя сила, і кості мої повисихали.
31:12Я став сміховиськом усім моїм противникам і ганьбою моїм сусідам, страховищем моїм знайомим; хто мене бачить надворі, втікає від мене.
31:13Мене, немов мерця, забуто в серці; я став, немов розбитий посуд.
31:14Бо чув я нашіптування багатьох, страхіття навколо; коли вони разом змовлялися на мене, і замишляли відібрати життя в мене.
31:15А я на тебе, Господи, вповаю; кажу: “Ти єси Бог мій!”
31:16В руках у тебе моя доля: вирятуй мене з руки ворогів і гнобителів моїх.
31:17Освітли світлом твого обличчя слугу твого, спаси мене в твоїм милосерді!
31:18Господи, не дай мені осоромитись, до тебе бо взиваю; нехай грішники вкриються соромом, нехай мовчки зійдуть до Шеолу.
31:19Нехай заніміють уста брехливі, що на праведного нахабно говорять.
31:20Яка велика, Господи, твоя доброта, що її ти зберіг тим, що тебе бояться, і чиниш тим, що до тебе прибігають, перед людськими синами!
31:21Ти ховаєш їх у сховку обличчя твого від заговорів людських; ти їх заховуєш у наметі від язиків сварливих.
31:22Благословен Господь, бо дивне своє милосердя явив мені в місті-твердині.
31:23Я ж у збентеженні моїм промовив: “Відтятий я з-перед твоїх очей!” Та ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.
31:24Любіть Господа, усі його святії! Вірних стереже Господь, а гордовитим з лишком відплатить.
31:25Сміло! І нехай ваше серце буде одважне, ви всі, що уповаєте на Господа.
32:0(31) Бог прощає тому, хто визнає свої гріхи
32:1Давида. Маскіл. Блажен, кому простилось беззаконня, кому гріх покрито,
32:2Блажен той, кому Бог вини не залічить, і в кого на душі нема лукавства.
32:3Як я мовчав, ниділи мої кості серед мого безнастанного стогнання.
32:4Бо вдень і вночі твоя рука тяжіла надо мною, висохла моя сила, немов під літню спеку.
32:5Я висповідав тобі гріх мій і не затаїв провини моєї. Я мовив: “Признаюсь Господеві в моїх провинах”, і ти простив вину гріха мого.
32:6Тому помолиться до тебе всяк побожний в час небезпеки. І під час повені вод великих - вони до нього не досягнуть.
32:7Ти - захист мій, ти збережеш мене від скрути, огорнеш мене радістю мого спасіння.
32:8“Навчу тебе й вкажу тобі дорогу, якою маєш ходити; дам тобі пораду; на тобі - моє око!
32:9Не будьте, як той кінь, немов віслюк той нерозумний, що запал їхній треба віжками й вудилом гамувати, а то до тебе не підійдуть.”
32:10Великих мук зазнають нечестиві; хто ж уповає на Господа, того огортає ласка.
32:11Радійте в Господі й веселітеся, праведні, і ликуйте всі праві серцем.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible