Скрыть
13:0
13:4
13:5
Псалом 52 
52:0
52:1
52:4
52:5
Псалом 59 
59:0
59:1
59:6
59:7
59:9
59:11
59:13
Псалом 84 
84:0
84:1
84:2
84:4
84:5
84:7
84:8
84:9
84:11
84:12
84:14
Псалом 125 
125:0
125:2
125:5
14:0(13) Безбожні люди
14:1Провідникові хору. Давида. Каже безумний у своїм серці: “Немає Бога!” Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би.
14:2Господь із неба споглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.
14:3Всі відвернулися загалом і зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.
14:4Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, наче б то хліб їли? Вони Господа не призивають,
14:5тим і дрижатимуть від страху, бо Бог - із родом справедливих.
14:6Над замислом убогого ви хочете сміятись, проте Господь - його притулок.
14:7Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Господь поверне долю свого люду, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль!
53:0(52) Безбожні люди
53:1Провідникові хору. На мелодію «Махлат». Маскіл. Давида.
53:2Безумний каже в своїм серці: «Немає Бога». Зіпсувалися, мерзоту коять, нема нікого, хто добро чинив би.
53:3Бог з неба поглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.
53:4Усі загалом відвернулися, зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.
53:5Невже не схаменуться усі ті лиходії, що поїдають мій народ, начебто хліб їли? Вони не призивають Бога.
53:6Тим і настрашилися страхом, де страху не було; бо Бог розсипав кості тих, що облогою стали проти тебе. Сором укрив їх, Бог бо їх відкинув.
53:7Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Бог поверне долю люду свого, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль.
60:0(59) Молитва в гіркій долі 3-7; спогадує про Божі обітниці 8-10; просить допомоги 11-14
60:1Провідникові хору. На мелодію «Лілея закону». Міхтам. Давида. Для вивчення.
60:2Як він рушив був на Арам-Нагараїм, і на Арам-Цову й як Йоав, повернувшись, розгромив Едома у Соляній Долині: 12 000 чоловік.
60:3Боже, ти нас відкинув, ти розбив нас, розгнівався; постав нас знову на ноги!
60:4Ти потряс землю, розколов її; зціли її щілини, вона бо захиталась.
60:5Ти дав народові твоєму зазнати гіркої долі, вином, що забиває памороки, напоїв нас.
60:6Тим, що тебе бояться, дав ти знамено, щоб могли втекти від лука.
60:7Щоб твої улюблені спаслися, допоможи десницею твоєю і вислухай нас.
60:8Бог мовив у своїй святині: «Возрадуюся, розділю Сихем, розміряю Суккот-долину.
60:9Мій Гілеад, мій Манассія, і Ефраїм - шолом голови моєї, Юда - моє берло.
60:10Моав - мій умивальний посуд; на Едома сандалом моїм кину, над Філістимлянською землею я возликую».
60:11Хто приведе мене до города твердині? Хто приведе мене аж до Едому?
60:12Чи ж не ти, Боже, що відкинув нас, і що не виходиш, Боже, з нашими військами?
60:13Пошли нам допомогу на гнобителя, бо марна людська допомога.
60:14З Богом учинимо ми подвиг, - він наших гнобителів розтопче.
85:0(84) Бог простив гріхи народу 2-4; молитва 5-8; спасіння близько 9-14
85:1Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом.
85:2Ти, Господи, був доброзичливим до твого краю і долю Якова ти обернув на добре.
85:3Простив вину народу твого, покрив усі гріхи їхні.
85:4Стримав усе твоє обурення, спинив жар гніву твого.
85:5Обнови нас, Боже нашого спасіння, і поклади край твоєму на нас гнівові!
85:6Чи будеш гніватися на нас вічно? Чи ти пошириш гнів твій від роду й до роду?
85:7Чи ж ти не оживиш нас ізнову, і народ твій не буде радуватися в тобі?
85:8Яви, о Господи, нам твоє милосердя, подай нам твоє спасіння.
85:9Послухаю, Господь Бог говорить: про мир говорить до народу свого і до своїх побожних; лише хай не повертаються назад до божевілля.
85:10Справді, його спасіння близьке до тих, що його бояться, щоб слава його перебувала в краю нашім.
85:11Милосердя й вірність зустрінулися разом, справедливість і мир поцілувались між собою.
85:12Правда з землі зійде, і справедливість дивитиметься з неба.
85:13Та й сам Господь дасть щастя, і земля наша дасть урожай свій.
85:14Перед ним ітиме справедливість і спасіння, - там, де він буде ступати.
126:0(125) Поворот з неволі 1-3; молитва за народ 4-6
126:1Висхідна пісня. Коли Господь повернув сіонських бранців, немов би сон ми бачили, так було з нами.
126:2Тоді уста наші сповнилися сміху, і радости - язик наш. Тоді проміж народами загомоніли: «Велике діло вчинив Господь над ними!»
126:3Велике діло вчинив Господь над нами, - ми раділи.
126:4Поверни, о Господи, наших бранців, немов потоки на спраглу землю.
126:5Хто сіє у сльозах, з радістю буде жати.
126:6Іде з плачем, іде, несучи мірку зерна. Повертається додому радий, несучи снопи з собою.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible