Скрыть
Псалом 134 
134:0
134:2
134:5
134:9
134:12
134:13
134:14
134:17
134:19
134:20
Псалом 135 
135:0
135:3
135:9
135:16
135:17
135:18
135:21
135:22
135:23
135:24
135:26
Псалом 136 
136:0
136:2
136:3
136:4
136:6
136:8
Псалом 137 
137:0
137:3
137:5
137:8
Псалом 138 
138:0
138:4
138:5
138:6
138:10
138:17
138:20
Псалом 139 
139:0
139:1
139:2
139:3
139:7
139:8
139:14
Псалом 140 
140:0
140:1
140:6
140:7
140:8
Псалом 141 
141:0
141:6
141:8
Псалом 142 
142:0
142:4
142:9
142:12
135:0(134) Хваліте Господа - він Бог єдиний
135:1Алилуя. Хваліте ім'я Господнє, хваліте, слуги Господні,
135:2що стоїте в домі Господнім, у дворах дому нашого Бога.
135:3Хваліте Господа, бо Господь добрий; псалмами величайте ім'я його, бо воно миле.
135:4Бо Якова Господь вибрав, Ізраїля собі у власність.
135:5Я знаю добре, що Господь великий, і що Владика наш над усіма богами.
135:6Усе, що Господь хоче, чинить; на небі й на землі, на морях і у всіх водних безоднях.
135:7Підносить із кінців землі хмари і блискавки для дощу утворює, виводить вітер із своїх сховищ.
135:8Він вибив перворідних у Єгипті, так людини, як і скотини.
135:9Явив знаки й чудеса посеред тебе, Єгипте, над фараоном і над усіма його слугами.
135:10Багато розгромив народів і повбивав царів могутніх.
135:11Сихона, царя аморіїв, і Ога, царя Башану, і всі царства ханаанські.
135:12І землю їхню віддав у спадщину Ізраїлеві, своєму народові, в насліддя.
135:13О Господи, ім'я твоє повіки; пам'ять твоя, о Господи, від роду й до роду.
135:14Господь бо заступається за люд свій і над слугами своїми має милосердя.
135:15Поган божища - срібло й золото, діло рук людських:
135:16уста мають - і не говорять, очі мають - і не бачать,
135:17вуха мають - і не чують; навіть і подиху нема в їхньому роті.
135:18Ті, що їх виробляють, хай самі, як вони, стануть, усі, що на них покладаються.
135:19Доме Ізраїля, благословіте Господа! Доме Арона, благословіте Господа!
135:20Доме Леві, благословіте Господа! Ви, що боїтеся Господа, благословіте Господа!
135:21Благословен Господь із Сіону, що перебуває у Єрусалимі! Алилуя.
136:0(135) Дяка Богові за різні благодійства
136:1Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його вічна.
136:2Хваліте Бога над богами, бо милість його вічна.
136:3Хваліте Володаря над володарями, бо милість його вічна.
136:4Він сам один великі дива творить, бо милість його вічна.
136:5Він мудрістю створив небо, бо милість його вічна.
136:6Розстелив землю над водами, бо милість його вічна.
136:7Витворив великії світила, бо милість його вічна.
136:8Сонце, щоб днем правило, - бо милість його вічна.
136:9Місяць і зорі, щоб правили ніччю, - бо милість його вічна.
136:10Він побив Єгипет - його перворідних, - бо милість його вічна.
136:113-між них Ізраїля він вивів, бо милість його вічна.
136:12Рукою сильною й простягнутим раменом, бо милість його вічна.
136:13Червоне надвоє розділив море, бо милість його вічна.
136:14Провів Ізраїля посеред нього, бо милість його вічна.
136:15Він кинув фараона та його військо в Червоне море, бо милість його вічна.
136:16Він вів народ свій через пустиню, бо милість його вічна.
136:17Розбив царів великих, бо милість його вічна.
136:18Знищив царів могутніх, бо милість його вічна.
136:19Сихона, царя аморіїв, бо милість його вічна.
136:20І Ога, царя Башану, бо милість його вічна.
136:21І дав їхню землю у спадщину, бо милість його вічна.
136:22У спадщину Ізраїлеві, слузі своєму, бо милість його вічна.
136:23Він згадав нас у нашім приниженні, бо милість його вічна.
136:24І визволив від наших гнобителів, бо милість його вічна.
136:25Дає поживу всякій плоті, бо милість його вічна.
136:26Хваліте Бога неба, бо милість його вічна.
137:0(136) Туга вигнанців за рідним краєм
137:1Над вавилонськими ріками, там ми сиділи й ридали, як згадували Сіон.
137:2На вербах, серед нього, повісили ми наші гусла.
137:3Бо там пісень у нас просили ті, що в неволю нас забрали, просили радости у нас тії, що мук нам завдавали: «Співайте нам пісень сіонських!»
137:4Як нам пісень Господніх на чужій землі співати?
137:5Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться моя десниця!
137:6Нехай прилипне язик мій до піднебіння, коли тебе я не згадаю, коли Єрусалим я не поставлю понад найвищу мою радість!
137:7Згадай, о Господи, день Єрусалиму синам едомським, що кричали: «Руйнуйте, руйнуйте його аж до підвалин!»
137:8О дочко вавилонська, руїннице! Щасливий, хто тобі відплатить те, що ти нам зробила.
137:9Щасливий, хто, вхопивши дітей твоїх, розіб'є їх об скелю.
138:0(137) Подяка за доброчинства
138:1Давида. Я буду дякувати, Господи, тобі з усього серця; перед богами буду тобі псалми співати.
138:2Упаду ниць перед твоїм святим храмом і буду дякувати імені твоєму за твою милість і твою правду, бо ти понад усяке ім'я возвеличив твоє слово.
138:3Тоді, як я візвав до тебе, ти вислухав мене, ти мене підбадьорив, вливши в мою душу силу.
138:4Усі царі землі, о Господи, будуть тобі дякувати, скоро почують слова уст твоїх.
138:5Будуть співати про путі Господні, велика бо Господня слава.
138:6Бо хоч Господь високо, покірного він бачить і гордого він пізнає здалека.
138:7Хоч я ходжу посеред лиха, ти мене оживляєш. Ти проти ворогів моїх шалених руку простягаєш, і твоя десниця мене спасає.
138:8Господь почате доведе до краю задля мене. Милість твоя, о Господи, повіки; не покидай діла рук твоїх!
139:0(138) Бог усюди присутній
139:1Провідникові хору. Псалом. Давида. Ти мене випробував, Господи, і знаєш.
139:2Знаєш мене, коли сиджу і встаю я. Думки мої здаля розумієш.
139:3Чи ходжу я, чи спочиваю, ти добре бачиш; тобі відомі всі мої дороги.
139:4Бо ще нема й слова на язиці у мене, а ти, Господи, вже все знаєш.
139:5Ти ззаду й спереду мене оточуєш, кладеш на мене твою руку.
139:6Що за предивне знання! Для мене занадто високе, недосяжне воно!
139:7Куди мені піти від духу твого? Куди мені втекти від обличчя твого?
139:8Зійшов би я на небо - ти там єси, ліг би я у Шеолі - і там ти.
139:9Взяв би крила зірниці, осівся б на край моря, -
139:10і там рука твоя мене б водила, і твоя десниця мене б тримала.
139:11Сказав би я: «Принаймні тьма нехай мене покриє, і світло, неначе ніч, мене сповиє», -
139:12та навіть темрява для тебе не занадто темна; і ніч, немов день, світить. Так темрява, як і світло!
139:13Ти створив моє нутро, ти мене виткав в утробі матері моєї.
139:14Хвалю тебе, що сотворив мене так дивно; діла твої предивні, ти душу мою знаєш вельми добре.
139:15Кості мої не були сховані від тебе, коли постав я таємничо, коли мене творено в землі глибоко.
139:16Очі твої бачили мої вчинки, усі вони записані у твоїй книзі; і дні, що ти мені призначив, коли ані одного із них іще не було.
139:17Як мені тяжко думки твої збагнути, Боже! Яка їх сила!
139:18Я полічив би їх, та їх від піску більше; якби й скінчив, я був би ще з тобою.
139:19Якби ж то ти, Боже, знищив нечестивця, і відступили геть від мене кровожерні,
139:20що обговорюють тебе підступно й лукаво повстають на тебе!
139:21Хіба я, Господи, не ненавиджу тих, що тебе ненавидять? Хіба я не гидую тими, що повстають на тебе?
139:22Я їх страшною ненавистю ненавиджу, вони моїми ворогами стали.
139:23Вивідай мене, о Боже, і спізнай моє серце, випробуй мене й спізнай мої задуми!
139:24І подивись, чи є в мені якась лиха дорога, і веди мене дорогою давньою.
140:0(139) Прохання про захист від ворогів
140:1Провідникові хору. Псалом. Давида.
140:2Визволь мене, о Господи, від злого чоловіка, бережи мене від насильницького мужа!
140:3Від тих, що злобу в серці замишляють, щодня здіймають колотнечі,
140:4гострять язики свої, мов гадюка; отрута змії на устах їхніх.
140:5Сохрани мене, Господи, від руки нечестивця, бережи мене від насильницького мужа. Вони задумали мене з ніг збити.
140:6Горді сховали на мене тенета і мотуззя і розіп'яли сітку при дорозі, сильце поставили на мене.
140:7Я кажу Господеві: «Ти єси - Бог мій! Почуй, Господи, голос мого благання!»
140:8Господи, Боже мій, сило мого спасіння! Ти покриваєш голову мою в день бою.
140:9Не дай, Господи, щоб грішника бажання збулися, не потурай його лихим задумам.
140:10Хай не підносять голови ті, що мене обсіли, хай злоба власних губ їх вкриє.
140:11Нехай гаряче вугілля на них упаде, у прірви нехай їх кинуть, щоб не встали більше.
140:12Злоріка на землі не встоїться, насильника й злого будуть безнастанно гнати й бити.
140:13Я знаю, що Господь бідному вчинить правосуддя, і заступиться за право вбогих.
140:14І праведники твоє ім'я прославлятимуть, а праві житимуть перед тобою.
141:0(140) Молитва праведника під час напасти
141:1Псалом. Давида. О Господи! - до тебе я взиваю: Поспішись до мене, почуй мій голос, коли до тебе взиваю!
141:2Нехай моя молитва стане перед тобою, мов кадило; здіймання рук моїх - немов вечірня жертва.
141:3Постав, о Господи, моїм устам сторожу; до дверей губ моїх - варту!
141:4Не дай схилитися серцеві моєму до чогось злого, ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня, - їхніх ласощів не хочу їсти.
141:5Хай праведник по-доброму б'є мене й виправляє; а олія грішного хай не намастить моєї голови; я все таки молитимусь, не зважаючи на їхні злі вчинки.
141:6Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі, то почують, що слова мої любі.
141:7Немов би хтось розбив і розрив землю, розкидано їхні кості біля пельки Шеолу.
141:8До тебе бо, о Господи, мій Боже, мої очі; до тебе прибігаю, не губи душі моєї!
141:9Збережи мене від петлі, що її наставили на мене, й від сильця тих, що творять беззаконня.
141:10Хай грішники впадуть у власні сіті всі разом, а я пройду безпечно.
142:0(141) Псалмопівець, усіма покинутий, шукає втіхи в молитві
142:1Маскіл. Давида, коли він був у печері. Молитва.
142:2Я голосом моїм до Господа взиваю, я голосом моїм до Господа молюся.
142:3Скаргу мою перед ним виливаю, скруту мою йому я виявляю.
142:4Коли тривожиться у мені дух мій, - ти знаєш мою стежку. На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.
142:5Поглянь праворуч і подивися: нема нікого, хто за мене дбав би; нема куди мені втікати, нема нікого, хто б мною піклувався,
142:6До тебе, Господи, взиваю й кажу: Ти моє прибіжище, в землі живих ти - моя доля!
142:7Зверни увагу на моє благання, бо я вельми нещасний. Спаси мене від гонителів моїх, сильніші бо від мене.
142:8Виведи з в'язниці мою душу, щоб дякувати імені твоєму. Мене обступлять праведники, бо ти добро мені вчиниш.
143:0(142) Покаянна молитва у скруті
143:1Псалом. Давида. О Господи, почуй мою молитву, у твоїй вірності нахили вухо твоє до мольби моєї; вислухай мене у твоїй правді!
143:2І не входь у суд із твоїм слугою, бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
143:3Бо мою душу гонить ворог, життя моє у землю топче, він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
143:4Дух мій тривожиться у мені й серце моє жахається у мені всередині.
143:5Я згадую дні давні, роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
143:6До тебе простягаю мої руки; моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
143:7Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій. Не крий обличчя твого від мене, щоб я не став, як ті, що сходять в яму.
143:8Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь. Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, до тебе бо підношу мою душу.
143:9Спаси мене, о Господи, від ворогів моїх, - до тебе прибігаю!
143:10Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій. Хай дух твій добрий мене веде по землі рівній.
143:11Живи мене, о Господи, імени твого ради, у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
143:12І в гніві твоїм знищ моїх супротивників! І вигуби всіх гнобителів душі моєї! Бо я - слуга твій.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible