^138:2 Вклоняюсь до храму святого Твого, і славлю імення Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звеличив Ти був над усе Своє Ймення та слово Своє!

^138:3 Удень, як взиваю, почуєш мене, підбадьорюєш силою душу мою!

^138:4 Усі земні царі прославлять Тебе, Господи, будуть, бо почують вони слово уст Твоїх,

^138:5 і будуть співати про Господні дороги, бо слава Господня велика,

^138:6 бо високий Господь, але бачить низького, а гордого Він пізнає іздалека!

^138:7 Якщо серед тісноти піду, Ти оживиш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і правиця Твоя допоможе мені,

^138:8 для мене Господь оце виконає!
Твоя милість, о Господи, вічна, чинів Своєї руки не полиш!

^139:1 Для дириґетна хору.
Псалом Давидів.
Господи, випробував Ти мене та й пізнав,

^139:2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.

^139:3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,

^139:4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!

^139:5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.

^139:6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!

^139:7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?

^139:8 Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!

^139:9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,

^139:10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!

^139:11 Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,

^139:12 то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!

^139:13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,

^139:14 Прославляю Тебе, що я дивно утворений!
Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!

^139:15 і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!

^139:16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було…

^139:17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,

^139:18 перелічую їх, численніші вони від піску!
Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.

^139:19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!

^139:20 Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!

^139:21 Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:

^139:22 повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!…

^139:23 Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,

^139:24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!

^140:1 Для дириґетна хору.
Псалом Давидів.

^140:2 Визволь мене від людини лихої, о Господи, бережи мене від насильника,

^140:3 що в серці своїм замишляють злі речі, що війни щодня викликають!

^140:4 Вони гострять свого язика, як той вуж, отрута гадюча під їхніми устами!
Села.

^140:5 Пильнуй мене, Господи, від рук нечестивого, бережи мене від насильника, що задумали стопи мої захитати…

^140:6 Чванливі сховали на мене тенета та шнури, розтягли свою сітку при стежці, сільця розмістили на мене!
Села.

^140:7 Я сказав Господеві: Ти Бог мій, почуй же, о Господи, голос благання мого!

^140:8 Господи, Владико мій, сило мого спасіння, що в день бою покрив мою голову,

^140:9 не виконай, Господи, бажань безбожного, не здійсни його задуму!
Села.

^140:10 Бодай голови не піднесли всі ті, хто мене оточив, бодай зло їхніх уст їх покрило!

^140:11 Хай присок на них упаде, нехай кине Він їх до огню, до провалля, щоб не встали вони!…

^140:12 Злоязична людина щоб міцною вона не була на землі, людина насильства бодай лихо спіймало її, щоб попхнути на погибіль!

^140:13 Я знаю, що зробить Господь правосуддя убогому, присуд правдивий для бідних,

^140:14 тільки праведні дякувати будуть іменню Твоєму, невинні сидітимуть перед обличчям Твоїм!

^141:1 Псалом Давидів.
Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!

^141:2 Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!

^141:3 Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!

^141:4 Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!

^141:5 Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

^141:6 Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони…

^141:7 Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.

^141:8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!

^141:9 Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!

^141:10 Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!

^142:1 Псалом навчальний, Давида, коли був у печері.
Молитва.

^142:2 Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!

^142:3 Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

^142:4 коли омліває мій дух у мені.
А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

^142:5 Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою…

^142:6 Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!

^142:7 Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний!
Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони!

^142:8 Виведи душу мою із в́язниці, щоб славити Ймення Твоє!
Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!

^143:1 Псалом Давидів.
Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене!

^143:2 і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!

^143:3 Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі…
Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!

^143:4 Омліває мій дух у мені, кам́яніє в нутрі моїм серце моє…

^143:5 Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук.

^143:6 Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля!
Села.

^143:7 Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається!
Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!

^143:8 Об́яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!

^143:9 Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!

^143:10 Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!

^143:11 Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі!

^143:12 А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!