Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
1Ездр.
Неем.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Іс.
Єр.
Плач.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
7:1
7:5
см.:Притч.6:24;
7:6
7:7
7:8
7:9
7:10
7:11
7:12
7:13
7:14
7:15
7:16
7:17
7:18
7:19
7:20
7:21
7:22
7:23
см.:Притч.1:17;
7:24
7:26
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,
бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,
прив́яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!
На мудрість скажи: Ти сестра моя!
а розум назви: Мій довірений!
а розум назви: Мій довірений!
щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м́якенькі слова.
Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,
і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю.
І юнак ось, позбавлений розуму,
І юнак ось, позбавлений розуму,
проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.
Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,
галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:
раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона…
І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:
У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!
Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!
Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,
постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном…
Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов́ю натішимось ми!
Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:
вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого…
Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,
він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув́язнення,
як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка…
А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:
Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,
бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!
Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат…