Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
Неем.
Тов.
Юдт.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Муд.
Сир.
Іс.
Єр.
Плач.
Лист Єр.
Вар.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
14:0
14:4
14:7
14:9
14:10
14:11
см.:Притч.12:7;
14:12
см.:Притч.16:25;
14:13
14:14
см.:Ис.3:10-11;
14:17
см.:Притч.12:16;
14:20
см.:Притч.19:7;
14:22
14:23
см.:Притч.12:11;
14:25
см.:Притч.12:17;
14:26
см.:Притч.18:11;
14:28
14:29
см.:Притч.19:11;
14:30
14:33
Украинский (Хоменко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха
Мудрість будує свій будинок, | а дурнота його руйнує власними руками.
Хто ходить просто, Господа боїться; | чиї ж криві дороги, той ним гордує.
В устах дурного - бич гордині; | а губи мудрих їх оберігають.
Де волів немає, там порожні ясла; | де бики сильні, там урожай великий.
Правдивий свідок неправди не говорить; | фальшивий свідок брехнями дихає.
Шукає мудрости насмішник, та даремно, | а для розумного знання річ легка.
Йди геть від дурня, | бо тії не знайдеш уст розумних.
Мудрість розумного - свою дорогу знати; | безумство глупих - обман.
Дурний з гріха сміється; | між праведними існує ласка.
Серце знає своє горе, | а в радощі його чужому не втручатись.
Дім лихих розпадеться, | а намет праведних процвітатиме.
Є дорога, що людині здається проста, | але кінець її - шлях смерти.
Навіть від сміху болить серце, | і кінцем радощів буває смуток.
Нестале серце насититься заходами своїми, | людина добра - вчинками своїми.
Простодушний іме віри кожному слову; | розумний уважає на свої кроки.
Мудрий боїться й відвертається від зла, | а дурний зухвалий у своїй самовпевненості.
Запальна людина робить дурниці, | розважливий - зносить усе.
Простаки наслідують дурноту, | розумні ж увінчаються знанням.
Ледачі перед добрими вклоняться, | а безбожні перед праведних дверима.
Бідний навіть сусідові нелюбий, | в багатого ж є сила друзів.
Грішить той, хто гордує ближнім; | щасливий той, хто жалує вбогих.
Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо? | Милість і правда тим, хто добро замишляє.
Кожна праця приносить користь; | пуста балаканина - голод.
Вінець мудрих - їхній хист; | корона дурних - безглуздя.
Вірний свідок рятує ДУШІ: | хто дихає брехнею, той - облуда.
В Господнім страсі - міцне довір'я людини, | і її діти матимуть притулок.
Господній острах - джерело життя, | щоб уникати сітей смерти.
У безлічі народу - царя слава; | у нестачі людей - руїна князя.
Хто терпеливий, той великий розум має; | а хто на гнів запальний, виявляє дурноту.
Лагідне серце - життя для тіла, | а заздрість гризе кістки.
Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає, | а почитає той, хто жалує бідного.
Злого валить на землю його власна злоба, | а праведник у своїй чесності знайде притулок.
У серці розумного мудрість покоїться, | а між дурними її не видно.
Справедливість підносить народ угору, | а гріх - сором народів.
Царська прихильність - розумному слузі; | гнів його на того, що йому сором коїть.