Скрыть
14:0
14:4
14:7
14:9
14:10
14:13
14:22
14:28
14:30
14:33
Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха
Мудрість будує свій будинок, | а дурнота його руйнує власними руками.
Хто ходить просто, Господа боїться; | чиї ж криві дороги, той ним гордує.
В устах дурного - бич гордині; | а губи мудрих їх оберігають.
Де волів немає, там порожні ясла; | де бики сильні, там урожай великий.
Правдивий свідок неправди не говорить; | фальшивий свідок брехнями дихає.
Шукає мудрости насмішник, та даремно, | а для розумного знання річ легка.
Йди геть від дурня, | бо тії не знайдеш уст розумних.
Мудрість розумного - свою дорогу знати; | безумство глупих - обман.
Дурний з гріха сміється; | між праведними існує ласка.
Серце знає своє горе, | а в радощі його чужому не втручатись.
Дім лихих розпадеться, | а намет праведних процвітатиме.
Є дорога, що людині здається проста, | але кінець її - шлях смерти.
Навіть від сміху болить серце, | і кінцем радощів буває смуток.
Нестале серце насититься заходами своїми, | людина добра - вчинками своїми.
Простодушний іме віри кожному слову; | розумний уважає на свої кроки.
Мудрий боїться й відвертається від зла, | а дурний зухвалий у своїй самовпевненості.
Запальна людина робить дурниці, | розважливий - зносить усе.
Простаки наслідують дурноту, | розумні ж увінчаються знанням.
Ледачі перед добрими вклоняться, | а безбожні перед праведних дверима.
Бідний навіть сусідові нелюбий, | в багатого ж є сила друзів.
Грішить той, хто гордує ближнім; | щасливий той, хто жалує вбогих.
Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо? | Милість і правда тим, хто добро замишляє.
Кожна праця приносить користь; | пуста балаканина - голод.
Вінець мудрих - їхній хист; | корона дурних - безглуздя.
Вірний свідок рятує ДУШІ: | хто дихає брехнею, той - облуда.
В Господнім страсі - міцне довір'я людини, | і її діти матимуть притулок.
Господній острах - джерело життя, | щоб уникати сітей смерти.
У безлічі народу - царя слава; | у нестачі людей - руїна князя.
Хто терпеливий, той великий розум має; | а хто на гнів запальний, виявляє дурноту.
Лагідне серце - життя для тіла, | а заздрість гризе кістки.
Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає, | а почитає той, хто жалує бідного.
Злого валить на землю його власна злоба, | а праведник у своїй чесності знайде притулок.
У серці розумного мудрість покоїться, | а між дурними її не видно.
Справедливість підносить народ угору, | а гріх - сором народів.
Царська прихильність - розумному слузі; | гнів його на того, що йому сором коїть.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible