Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
Неем.
Тов.
Юдт.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Муд.
Сир.
Іс.
Єр.
Плач.
Лист Єр.
Вар.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
22:0
22:1
22:3
22:4
22:5
22:6
22:8
22:9
22:10
22:11
22:12
22:13
22:16
22:17
22:18
22:19
22:20
22:22
22:25
22:26
22:27
22:28
22:29
22:30
см.:1Кор.15:44;
22:31
22:33
22:34
22:36
22:38
22:40
22:41
22:43
22:45
22:46
Украинский (Хоменко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (еп. Кассиан)
- Рус. (Аверинцев)
- Рус. (К.П. Победоносцев)
- Arab (JAB)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Belarusian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian (ancient)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (NA, 28)
- Hebrew NT by Delitzsch
- Italian (CEI 1974)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Latvian
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Tatar
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
- Uzbek
Весільний бенкет 1-14; податок кесареві 15-22; воскресіння мертвих 23-33; найбільша заповідь 34-40; Месія-Син і Господь Давида 41-46
Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах:
“Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля.
Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти.
Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля.
Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства;
інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали.
Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило.
Тоді він мовив своїм слугам: Обід – готовий, але запрошені були негідні.
Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля.
Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали – злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна.
Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж:,
і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав.
Тоді цар промовив до слуг: Зв'яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів.
Багато бо покликаних, але вибраних мало.”
Тоді фарисеї пішли й радили раду, як би його впіймати на слові.
І вислали до нього своїх учнів разом з іродіянами. “Учителю”, –кажуть ті, – “ми знаємо, що ти щиросердий і що дороги Божої навчаєш по правді й не вважаєш ні на кого, бо не дивишся людям на обличчя.
Скажи нам, як тобі здається: Чи дозволено давати кесареві податок, чи ні?”
Ісус же, знаючи їхнє лукавство, озвався: “Чого мене спокушаєте, лицеміри?
Покажіть мені гріш податковий.” Ті принесли йому динарій.
Він спитав їх: “Чий це образ і напис?”
Відповідають йому: “Кесарів.” Тоді він до них каже: “Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.”
Почувши це, ті здивувались і, полишивши його, відійшли.
Того ж самого дня приступили до нього садукеї, що кажуть ніби нема воскресіння, і спитали його:
“Учителю”, – кажуть, – “Мойсей мовив: Коли хто вмре бездітним, то нехай брат його одружиться з його жінкою і відродить потомство брата свого.
Було в нас сім братів. І перший, одружившись, умер, не мавши потомства, і зоставив свою жінку братові своєму.
Так само і другий і третій аж до сьомого.
Нарешті, після всіх померла й жінка.
Отож, у воскресінні котрого з сімох буде вона жінка? Всі бо її мали.”
Ісус у відповідь сказав їм: “Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані Божої сили.
У воскресінні не .женяться і не виходять заміж, а є як ангели на небі.
А щодо воскресіння мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке вам каже:
Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Бог – не мертвих, але живих!”
І чувши це народ, дивувався його навчанню.
Довідавшись, що він замкнув уста садукеям, фарисеї зібралися разом.
І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи:
“Учителю, котра найбільша заповідь у законі?”
Він же сказав до нього: “Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю:
це найбільша й найперша заповідь.
А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого.
На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.”
Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх:
“Що ви думаєте про Христа? Чий він син?” Кажуть йому: “Давидів.”
Він до них мовить: “Як же Давид у надхненні називає його Господом,
кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги.
Коли, отже, Давид його Господом називає, то як він може бути його сином?”
І ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його запитувати.