Евангелие от Марка, глава 1,8 (Мк. 1,8) на украинском (огієнко) языке - Новый Завет

Азбука веры » Біблія » Вiд Марка » гл.1-8

1:1

1:2

см.:Мал.3:1;Мф.11:10;Лк.7:27;

1:3

см.:Ис.40:3;Мф.3:3;Лк.3:4;Ин.1:23;

1:4

см.:Мф.3:1;Лк.3:3;Ин.1:31;Деян.13:24;

1:5

1:6

см.:Лев.11:22;Мф.3:4;

1:7

см.:Лк.3:16;Ин.1:27;

1:8

см.:Деян.1:5;Деян.2:4;1Кор.12:13;

1:9

см.:Мф.3:13;Лк.3:21;

1:10

см.:Мф.3:16;Лк.3:21;Ин.1:32;

1:11

1:12

см.:Мф.4:1;Лк.4:1;

1:13

1:14

см.:Мф.4:12;Лк.4:14;Ин.4:43;

1:15

см.:Мф.4:17;

1:16

см.:Мф.4:18;Иер.16:16;

1:17

см.:Иер.16:16;

1:18

см.:Иер.16:16;

1:19

1:20

см.:Мф.4:13;Лк.4:31;

см.:Мф.7:28;Лк.4:32;

см.:Лк.4:33;

см.:Дан.9:24;Мф.8:29;Иак.2:19;

1:25

1:26

1:27

1:28

1:29

см.:Мф.8:14;Лк.4:38;

1:30

1:31

1:32

см.:Мф.8:16;Лк.4:40;

1:33

1:34

см.:Мк.3:12;Лк.4:41;Деян.16:17;Деян.19:15;

1:35

1:36

1:37

1:38

см.:Лк.4:43;

1:39

1:40

см.:Мф.8:2;Лк.5:12;

1:41

1:42

1:43

1:44

см.:Лев.13:2;Мф.8:4;Лк.5:14;

1:45

Глава 8

8:1

см.:Мф.15:32;

8:2

8:3

8:4

8:5

8:6

8:7

8:8

8:9

8:10

см.:Мф.15:39;

8:11

см.:Мф.16:1;

8:12

8:13

8:14

8:15

см.:Мф.16:6;Лк.12:1;

8:16

8:17

8:18

см.:Мк.6:38;Ин.6:9;

8:19

8:20

8:21

8:22

8:23

8:24

8:25

8:26

8:27

см.:Мф.16:13;Лк.9:18;

8:28

8:29

см.:Ин.6:69;

8:30

8:31

см.:Мк.9:31;Мк.10:33;Лк.9:22;

8:32

8:33

8:34

см.:Мф.10:38;Мф.16:24;Лк.9:23;Лк.14:27;

8:35

8:36

8:37

см.:Пс.48:9;

8:38

см.:Мф.10:33;Лк.9:26;1Ин.2:23;Рим.1:16;2Тим.2:12;

Украинский (Огієнко)

Языки

Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого.

Як у пророка Ісаї написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує.

Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!

виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покаяння для прощення гріхів.

І до нього приходила вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, і в річці Йордані від нього христились вони, і визнавали гріхи свої.

А Іван зодягався в одежу з верблюжого волосу, і мав пояс ремінний на стегнах своїх, а їв сарану та мед польовий.

І він проповідував, кажучи: Услід за мною йде он Потужніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв́язати ремінця від узуття Його.

Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим.

І сталося тими днями, прийшов Ісус з Назарету Галілейського, і від Івана христився в Йордані.

І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що сходив на Нього.

І голос із неба почувся: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його!

І зараз повів Його Дух у пустиню.

І Він був сорок днів у пустині, випробовуваний від сатани, і перебував зо звіриною.
І служили Йому Анголи.

А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Євангелію,

і говорив: Збулися часи, і Боже Царство наблизилось.
Покайтеся, і віруйте в Євангелію!

А коли Він проходив біля Галілейського моря, то побачив Симона та Андрія, брата Симонового, що невода в море закидали, бо рибалки були.

І сказав їм Ісус: Ідіть услід за Мною, і зроблю, що станете ви ловцями людей.

І зараз вони свого невода кинули, та й пішли вслід за Ним.

А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведеєвого та брата його Івана, що й вони в човні невода лагодили.

І зараз покликав Він їх.
І вони залишили батька свого Зеведея в човні з робітниками, і пішли вслід за Ним.

І приходять вони в Капернаум.
І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав.

І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники.

І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав,

і сказав: Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине?
Ти прийшов погубити нас.
Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий.

Ісус же йому заказав: Замовчи, і вийди з нього!

І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучним, вийшов із нього.

І жахнулися всі, аж питали вони один одного, кажучи: Що це таке?
Нова наука із потугою!
Навіть духам нечистим наказує Він, і вони Його слухають.

І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галілейській країні.

І вийшли вони із синагоги небавом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Симонового й Андрієвого.

А теща Симонова лежала в гарячці;
і зараз сказали про неї Йому.

І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, і гарячка покинула ту, і вона зачала прислуговувати їм.

А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали приносити до Нього недужих усіх та біснуватих.

І все місто зібралося перед дверима.

І Він уздоровив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох демонів повиганяв.
А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його.

А над ранком, як дуже ще темно було, уставши, Він вийшов і пішов у місце самітне, і там молився.

А Симон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.

І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: Усі шукають Тебе.

А Він промовляє до них: Ходім в інше місце, до сіл та околишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов.

І пішов, і проповідував в їхніх синагогах по всій Галілеї.
І демонів Він виганяв.

І приходить до Нього прокажений, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: Коли хочеш, Ти можеш очистити мене!

І змилосердився Він, простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: Хочу, будь чистий!

І проказа зійшла з нього хвилі тієї, і чистим він став.

А Він, погрозивши йому, зараз вислав його,

і йому наказав: Гляди, не оповідай нічого нікому.
Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, що Мойсей заповів, їм на свідоцтво.

А він, вийшовши, став багато оповідати й говорити про подію, так що Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебував віддалік по самітних місцях.
І сходилися звідусюди до Нього.

Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:

Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.

А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.

І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?

А Він їх запитав: Скільки маєте хліба?
Вони ж повідомили: Семеро.

Тоді Він народу звелів на землі посідати.
І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати.
А вони роздавали народові.

І мали вони трохи рибок;
і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.

І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали…

А їдців було тисяч з чотири!

І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.

І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає?
Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!

І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.

І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.

А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!

Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.

А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте?
Чи ви ще не знаєте й не розумієте?
Чи ще маєте серце своє затверділим?

Мавши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте?
І не пам́ятаєте,

коли п́ять хлібів Я ламав на п́ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали?
Вони кажуть до Нього: Дванадцять.

А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?
І відказують: Сім.

І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?…

І приходять вони в Віфсаїду.
І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.

І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село.
І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.

І, зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева…

Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!

І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!

Потому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?

Вони ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.

І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте?
Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!

І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!

І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.

І те слово казав Він відкрито.
А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.

А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!

І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!

Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.

Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?

Або що назамін дасть людина за душу свою?

Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.

Вiд Марка, Главы 1-8