Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
1Ездр.
Неем.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Іс.
Єр.
Плач.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
16:1
16:2
16:3
16:4
16:5
16:6
16:7
16:8
16:11
16:12
16:19
16:20
16:21
16:22
16:23
16:24
16:25
см.:Иов.21:7:13;
16:26
16:27
16:28
16:29
см.:Ин.5:39:45;
16:30
16:31
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (еп. Кассиан)
- Рус. (Аверинцев)
- Рус. (К.П. Победоносцев)
- Arab (JAB)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Belarusian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian (ancient)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (NA, 28)
- Hebrew NT by Delitzsch
- Italian (CEI 1974)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Latvian
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Tatar
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
- Uzbek
Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його.
І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе?
Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити.
Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити.
І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене?
Копати не можу, просити соромлюсь.
Копати не можу, просити соромлюсь.
Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства.
І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму?
А той відказав: Сто кадок оливи.
І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п́ятдесят.
І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п́ятдесят.
А потім питається другого: А ти скільки винен?
І той відказав: Сто кірців пшениці.
І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят.
І той відказав: Сто кірців пшениці.
І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят.
І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив.
Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.
Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.
І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель.
Хто вірний в найменшому, і в великому вірний;
і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий.
і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий.
Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить?
І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть?
Жаден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує.
Не можете Богові й мамоні служити!
Не можете Богові й мамоні служити!
Чули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.
Він же промовив до них: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог.
Що бо високе в людей, те перед Богом гидота.
Що бо високе в людей, те перед Богом гидота.
Закон і Пророки були до Івана;
відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього.
відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього.
Легше небо й земля проминеться, аніж одна риса з Закону загине.
Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб.
І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб.
І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб.
Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.
Був і вбогий один, на ім́я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий,
і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали;
пси ж приходили й рани лизали йому…
пси ж приходили й рани лизали йому…
Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи.
Умер же й багатий, і його поховали.
Умер же й багатий, і його поховали.
І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.
І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум́ї цім!…
Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе;
тепер він тут тішиться, а ти мучишся.
тепер він тут тішиться, а ти мучишся.
А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.
А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого,
бо п́ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!
Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх!
А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються.
Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!