Азбука веры » Біблія » Вiд Луки » гл.16

Вiд Луки, Глава 16

Толкования

Толкования главы

16:1

16:2

16:3

16:4

16:5

16:6

16:7

16:8

16:9

см.:Мф.6:19;Мф.19:21;

16:10

см.:Мф.25:21;

16:11

16:12

16:13

см.:Мф.6:24;

16:14

см.:1Тим.6:10;

16:15

см.:1Цар.16:7;Иер.11:20;

16:16

см.:Мф.11:12;

16:17

см.:Ис.40:8;

16:18

см.:Втор.24:1;Мф.19:9;

16:19

16:20

16:21

16:22

16:23

16:24

16:25

см.:Иов.21:7:13;

16:26

16:27

16:28

16:29

см.:Ин.5:39:45;

16:30

16:31

Украинский (Огієнко)

Языки

Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його.

І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе?
Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити.

І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене?
Копати не можу, просити соромлюсь.

Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства.

І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму?

А той відказав: Сто кадок оливи.
І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п́ятдесят.

А потім питається другого: А ти скільки винен?
І той відказав: Сто кірців пшениці.
І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят.

І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив.
Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.

І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель.

Хто вірний в найменшому, і в великому вірний;
і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий.

Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить?

І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть?

Жаден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує.
Не можете Богові й мамоні служити!

Чули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.

Він же промовив до них: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог.
Що бо високе в людей, те перед Богом гидота.

Закон і Пророки були до Івана;
відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього.

Легше небо й земля проминеться, аніж одна риса з Закону загине.

Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб.
І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб.

Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.

Був і вбогий один, на ім́я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий,

і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали;
пси ж приходили й рани лизали йому…

Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи.
Умер же й багатий, і його поховали.

І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.

І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум́ї цім!…

Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе;
тепер він тут тішиться, а ти мучишся.

А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.

А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого,

бо п́ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!

Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх!

А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються.

Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!