Азбука веры » Біблія » Йов » гл.14

Йов, Глава 14

Толкования

Толкования главы

14:1

см.:Сир.18:8;

14:2

см.:Иов.8:9;Пс.143:4;

14:3

14:4

см.:Пс.50:7;Ис.64:6;

14:5

14:6

см.:Иов.7:1-2;

14:7

14:8

14:9

14:10

14:11

14:12

см.:Иов.19:25;Дан.12:2;

14:13

14:14

14:15

см.:Иов.10:8;

14:16

см.:Иов.31:4;Пс.138:2;

14:17

см.:Ос.13:12;Иез.18:22;

14:18

14:19

14:20

14:21

см.:Еккл.2:19;

14:22

Украинский (Огієнко)

Языки

Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:

вона виходить, як квітка й зів́яне, і втікає, мов тінь, і не зостається…

І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!

Хто чистого вивести може з нечистого?
Ані один!

Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,

відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит…

Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;

якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,

то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!

А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?…

Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,

так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого…

О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!

Як помре чоловік, то чи він оживе?
Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!

Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,

бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,

провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня…

Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,

каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш…

Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його…

Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає…

Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..