Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
Неем.
Тов.
Юдт.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Муд.
Сир.
Іс.
Єр.
Плач.
Лист Єр.
Вар.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
10:0
10:1
10:3
10:6
10:10
10:12
10:13
10:16
10:19
Украинский (Хоменко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Аверинцев)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Чи ж каратиме Бог діло рук своїх?
«Життя моє мені набридло! | Дам волю смуткові моєму, | і говоритиму в гіркоті душі моєї.
Я скажу Богові: Не засуджуй мене! | Вкажи мені, за що зо мною правуєшся.
Чи це для тебе добре мене гнітити, | твоїх рук діло нехтувати та раді грішників сприяти?
Невже в тебе тілесні очі? | Невже ти бачиш, як людина бачить?
Чи дні твої подібні до днів людських, | роки твої, немов дні смертних,
що ти шукаєш у мене провини, ! розвідуєшся, чи є гріх у мені,
хоча й знаєш, що я не провинився, | що нікому спастися з руки твоєї?
Руки твої мене склали й сотворили, | і ти ж мене всього руйнуєш?
Згадай, благаю, що ти мене виробив, неначе глину; | і хочеш знову в порох мене повернути.
Чи ж ти не вилив мене молоком, | не згустив мене сиром?
Ти одяг мене шкірою й тілом, | з костей і жил зіткав єси мене.
Ти дав мені життя і милість, | і твоя опіка зберегла мій дух.
Та ось що скрив ти в твоїм серці, | я знаю, що воно оце на думці в тебе:
якщо грішу, - за мною назирати | й гріха мені не відпускати.
Горе мені, як завиню! | Та хоч і правий я - не зважусь голову підняти, | я, насичений ганьбою, упоєний бідою!
Якщо я підведусь, мов лев, ти гонишся за мною | і знов показуєш на мені твою велич.
Виводиш нових свідків проти мене, | і збільшуєш твій гнів на мене: | дедалі нові лави йдуть у бій на мене.
Навіщо вивів мене з лона? | Я був би вмер, - мене не бачило б ніяке око.
Я був би, наче б мене й не було ніколи; | мене перенесли б з утроби в домовину.
Днів життя мого так мало! | Лиши мене, щоб я розвеселився трохи,
поки піду й не повернуся, | в країну темряви й смертельної тіні,
в країну смертельної тіні та безладу, | де світло, немов пітьма.»