І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: Виведіть усіх людей від мене!
І не було з ним нікого, коли Йосип відкрився браттям своїм.

І він голосно заплакав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.

І Йосип промовив до браттів своїх: Я Йосип…
Чи живий ще мій батько?…
І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його…

А Йосип промовив до братів своїх: Підійдіть же до мене!
І вони підійшли, а він проказав: Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту…

А тепер не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживлення.

Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п́ять літ, що не буде орки та жнив.

І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

І виходить тепер, не ви послали мене сюди, але Бог.
І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йосип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту.
Зійди ж до мене, не гайся.

І осядь у землі Ґошен, і будеш близький до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.

І прогодую тебе там, бо голод буде ще п́ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.

І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.

І оповісте батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що ви бачили.
І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди.

І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніямин плакав на шиї його…

І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними…
А потому говорили брати його з ним.

І розголошено в домі фараоновім чутку, говорячи: Прийшли Йосипові брати!
І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.

І промовив фараон до Йосипа: Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав́ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.

І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам добра єгипетського краю.
І споживайте ситість землі.

А ти одержав наказа сказати: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.

А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю ваше воно.

І зробили так Ізраїлеві сини.
А Йосип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.

І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п́ять перемін одежі.

А батькові своєму послав він оце: десять ослів, нав́ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав́ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.

І відпустив він своїх братів, і вони пішли.
І сказав він до них: Не сваріться в дорозі!

І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.

І розповіли йому, кажучи: Ще Йосип живий, і що він панує над усім єгипетським краєм.
І зомліло серце його, бо він не повірив був їм…

І переказували йому всі слова Йосипові, що говорив він до них.
І як побачив він вози, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.

І промовив Ізраїль: Досить!
Ще живий Йосип, мій син!
Піду ж та побачу його, поки помру!