Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
1Ездр.
Неем.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Іс.
Єр.
Плач.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
37:2
37:3
37:5
37:6
37:7
37:8
37:9
37:10
37:12
37:13
37:15
37:16
37:18
37:19
37:23
37:27
37:30
37:31
37:32
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
І осівся Яків у Краї мешкання батька свого, в Краї ханаанському.
Оце оповість про Якова.
Йосип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого.
І Йосип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.
Йосип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого.
І Йосип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.
А Ізраїль любив Йосипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости.
І він справив йому квітчасте вбрання.
І він справив йому квітчасте вбрання.
І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, і зненавиділи його, і не могли говорити з ним спокійно.
І снився був Йосипові сон, і він розповів своїм браттям, а вони ще збільшили ненависть до нього.
І сказав він до них: Послухайте но про той сон, що снився мені.
А ото ми в́яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп зачав уставати, та й став.
І ось оточують ваші снопи, та й вклоняються снопові моєму.
І ось оточують ваші снопи, та й вклоняються снопові моєму.
І сказали йому його браття: Чи справді ти будеш царювати над нами, чи теж справді ти будеш панувати над нами?
І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його.
І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його.
І снився йому ще сон інший, і він оповів його братам своїм, та й сказав: Оце снився мені ще сон, і ось сонце та місяць та одинадцять зір вклоняються мені.
І він розповів це батькові своєму та браттям своїм.
І докорив йому батько його, та й промовив до нього: Що то за сон, що снився тобі?
Чи справді прийдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитися тобі до землі?
І докорив йому батько його, та й промовив до нього: Що то за сон, що снився тобі?
Чи справді прийдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитися тобі до землі?
І заздрили йому брати його, а батько його запам́ятав ці слова.
І пішли брати його пасти отару свого батька в Сихем.
І сказав Ізраїль до Йосипа: Таж брати твої пасуть у Сихемі!
Іди ж, і я пошлю тебе до них!
А той відказав йому: Ось я!
Іди ж, і я пошлю тебе до них!
А той відказав йому: Ось я!
І сказав він до нього: Піди но, побач стан братів твоїх і стан отари, та й дай мені відповідь.
І він послав його з долини Хеврону, і той прибув до Сихему.
І він послав його з долини Хеврону, і той прибув до Сихему.
І знайшов його один чоловік, а він ось блукає по полю.
І запитав його той чоловік, кажучи: Чого ти шукаєш?
І запитав його той чоловік, кажучи: Чого ти шукаєш?
А той відказав: Я шукаю братів своїх.
Скажи ж мені, де вони випасають?
Скажи ж мені, де вони випасають?
І сказав той чоловік: Вони пішли звідси, бо я чув, як казали вони: Ходімо до Дотаїну.
І пішов Йосип за своїми братами, і знайшов їх у Дотаїні.
І пішов Йосип за своїми братами, і знайшов їх у Дотаїні.
А вони побачили його здалека, і поки він наблизився до них, то змовлялися на нього, щоб убити його.
І сказали вони один одному: Ось іде той сновидець!
А тепер давайте вбиймо його, і вкиньмо його до однієї з ям, та й скажемо: Дикий звір з́їв його!
І побачимо, що буде з його снами.
І побачимо, що буде з його снами.
І почув це Рувим, і визволив його з руки їхньої, і сказав: Не губімо душі його!
І сказав до них Рувим: Не проливайте крови, киньте його до ями тієї, що в пустині, а руки не кладіть на нього, щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернути його до батька його.
І сталося, коли прийшов Йосип до братів своїх, то вони стягнули з Йосипа вбрання його, вбрання квітчасте, що на ньому було.
І взяли його, та й кинули його до ями, а яма та порожня була, не було в ній води.
І сіли вони попоїсти хліба.
І звели вони очі свої та й побачили, ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, іде він спровадити це до Єгипту.
І звели вони очі свої та й побачили, ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, іде він спровадити це до Єгипту.
І сказав Юда до своїх братів: Яка користь, що вб́ємо нашого брата, і затаїмо його кров?
Давайте продамо його ізмаїльтянам, і рука наша нехай не буде на ньому, бо він брат нам, він наше тіло.
І послухалися брати його.
І послухалися брати його.
І коли проходили мідіяніти, купці, то витягли й підняли Йосипа з ями.
І продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а ті повели Йосипа до Єгипту.
І продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а ті повели Йосипа до Єгипту.
А Рувим вернувся до ями, аж нема Йосипа в ямі!
І розірвав він одежу свою…
І розірвав він одежу свою…
І вернувся він до братів своїх, та й сказав: Немає хлопця!
А я, куди я піду?
А я, куди я піду?
А вони взяли Йосипове вбрання, і зарізали козла, і вмочили вбрання в кров.
І послали вони квітчасте вбрання, і принесли до свого батька, та й сказали: Оце ми знайшли.
Пізнай но, чи це вбрання твого сина воно, чи ні?
Пізнай но, чи це вбрання твого сина воно, чи ні?
А він пізнав його та й сказав: Вбрання мого сина…
Дикий звір його з́їв…
Справді розшарпаний Йосип!
Дикий звір його з́їв…
Справді розшарпаний Йосип!
І роздер Яків одіж свою, і зодягнув веретище на стегна свої, і багато днів справляв жалобу по синові своєму…
І зачали всі сини його та всі дочки його потішати його.
Але він не міг утішитися, та й сказав: У жалобі зійду я до сина мого до шеолу.
І плакав за ним його батько.
Але він не міг утішитися, та й сказав: У жалобі зійду я до сина мого до шеолу.
І плакав за ним його батько.
І мідіяніти продали Йосипа до Єгипту, до Потіфара, царедворця фараонового, начальника царської сторожі.