Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
1Ездр.
Неем.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Іс.
Єр.
Плач.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
31:1
31:2
31:3
31:4
31:5
31:6
31:7
31:8
31:9
31:10
31:11
31:12
31:14
31:15
31:16
31:17
31:18
31:19
см.:1Цар.19:13;
31:20
31:21
31:22
31:23
31:24
31:25
31:26
31:27
31:28
31:30
31:31
31:32
31:33
31:34
31:35
31:36
31:37
31:38
31:40
31:41
31:43
31:44
31:45
31:46
31:47
31:49
31:50
31:51
31:52
31:54
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: Яків забрав усе, що було в нашого батька.
І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь…
І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь…
І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.
І промовив Господь до Якова: Вернися до краю батьків своїх, і до місця твого народження.
А Я буду з тобою.
А Я буду з тобою.
І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,
та й промовив до них: Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора.
Та Бог батька мого був зо мною.
Та Бог батька мого був зо мною.
А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому батькові.
І батько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
Коли він говорив був отак: Крапчасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози крапчасті.
А коли скаже так: Пасасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози пасасті.
А коли скаже так: Пасасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози пасасті.
І відняв Бог худобу вашого батька, та й дав мені.
І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.
І сказав мені Ангол у сні: Якове!
А я відказав: Ось я!
А я відказав: Ось я!
Він промовив: Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.
Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам́ятника, і Мені склав там обітницю.
Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого народження.
Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого народження.
І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?
Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді пожер наше срібло.
Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, воно наше та наших синів.
А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі.
А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі.
І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.
І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.
А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.
І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.
І втік він, і все, що його.
І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.
І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.
А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.
І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.
І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.
І догнав Лаван Якова.
А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.
А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.
І промовив Лаван до Якова: Що ти зробив?
Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!
Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!
Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені?
А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.
А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.
І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх.
Тож ти нерозумно вчинив!
Тож ти нерозумно вчинив!
Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле.
Але Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.
Але Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.
А тепер справді підеш, бо ти сильно затужив за домом батька свого.
Але нащо ти покрав моїх богів?
Але нащо ти покрав моїх богів?
А Яків відповів і сказав до Лавана: Тому, що боявся, бо я думав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!
При кому ж ти знайдеш своїх богів, не буде він жити.
Перед нашими братами пізнай собі, що твого в мене, і візьми собі.
А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.
Перед нашими братами пізнай собі, що твого в мене, і візьми собі.
А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.
І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов.
І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.
І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.
А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них.
І обмацав Лаван усього намета, і нічого не знайшов.
І обмацав Лаван усього намета, і нічого не знайшов.
А вона сказала до батька свого: Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче.
І перешукав він, та божків не знайшов.
І перешукав він, та божків не знайшов.
І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном.
І відповів Яків, і сказав до Лавана: Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,
І відповів Яків, і сказав до Лавана: Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,
що ти обмацав усі мої речі?
Що ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, і нехай вони розсудять поміж нами двома.
Що ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, і нехай вони розсудять поміж нами двома.
Я вже двадцять літ із тобою.
Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.
Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.
Розшарпаного диким звірем я не приносив до тебе, я сам ніс ту шкоду.
Від мене домагався ти того, що було вкрадене вдень, і що було вкрадене вночі.
Від мене домагався ти того, що було вкрадене вдень, і що було вкрадене вночі.
Бувало, що вдень з́їдала мене спекота, а вночі паморозь, а мій сон мандрував від моїх очей.
Таке мені двадцять літ у твоїм домі…
Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!
Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!
Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні!…
Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, і виказав це вчора вночі.
Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, і виказав це вчора вночі.
І відповів Лаван і сказав до Якова: Дочки дочки мої, а діти мої діти, а отара моя отара, і все, що ти бачиш то моє.
А дочкам моїм, що зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?
А дочкам моїм, що зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?
А тепер ходи, я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою.
І взяв Яків каменя, і поставив його за пам́ятника.
І сказав Яків браттям своїм: Назбирайте каміння.
І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.
І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.
І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.
І промовив Лаван: Ця могила свідок між мною й між тобою сьогодні, тому то й названо ймення її: Ґал-Ед
і Міцпа, бо сказав: Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від одного.
Коли ти будеш кривдити дочок моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не людина з нами, а дивися Бог свідок між мною й між тобою!
А Яків сказав до Лавана: Ось ця могила, й ось той пам́ятник, якого поставив я між собою й між тобою.
Свідок ця могила, і свідок цей пам́ятник, що я не перейду цієї могили до тебе, і ти не перейдеш до мене цієї могили та цього пам́ятника на зле.
Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька.
І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.
І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.
І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб.
І вони їли хліб і ночували на горі.
І вони їли хліб і ночували на горі.
І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, і поблагословив їх.
І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.
І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.