І Господь його вивів надвір та й сказав: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити.
І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!

І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність.

І промовив до нього: Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємець її.

І промовив Аврам: Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?

Він же промовив до нього: Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине.

І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.

І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.

Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама.
І ось спадає на нього жах темний, великий.

І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй.
І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.

Але народ, якому служити вони будуть, Я засуджу;
та вони потім вийдуть з великим маєтком.

А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.

А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина.

І сталось, коли зайшло сонце й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний перейшов поміж тими кусками жертви.

І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:

хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,

і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,

і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина.