І сталося за шостого року, шостого місяця, п́ятого дня місяця сидів я в своєму домі, а Юдині старші сиділи передо мною, то впала там на мене рука Господа Бога.

І побачив я, аж ось подоба, на вигляд чоловіка: від виду стегон його й додолу огонь, а від стегон його й догори на вигляд сяйва, ніби палаюча мідь.

І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих видіннях, до входу внутрішньої брами, зверненої на північ, де місце перебування ідола, що викликує заздрість.

І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!

І сказав Він до мене: Сину людський, зведи очі свої в напрямі на північ!
І звів я очі свої в напрямі на північ, аж ось з півночі, від брами жертівника, був той ідол заздрости при вході.

І сказав Він до мене: Сину людський, чи ти бачиш, що вони роблять!
Це великі гидоти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддалитися від Моєї святині!
Та ти знову побачиш іще більші гидоти.

І привів мене до входу подвір́я, і побачив я, аж ось дірка в стіні!

І сказав Він мені: Сину людський, прокопай дірку в стіні!
І прокопав я в стіні, аж ось вхід!

І сказав Він до мене: Увійди, і побач ті злі гидоти, які вони роблять отут!

І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна та огидливої звірини, і всякі божки Ізраїлевого дому, накреслені на стіні навколо кругом…

А сімдесят чоловіка зо старших Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кадильницю, і підіймалися пахощі з хмари кадила.

І сказав Він до мене: Чи бачив ти, сину людський, що роблять Ізраїлеві старші в темноті, кожен у кімнатах своїх ідолів?
Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей Край…

І сказав Він до мене: Ти знову побачиш ще більші гидоти, які вони роблять.

І Він запровадив мене до входу до брами Господнього дому що на півночі, аж ось там сидять жінки, що оплакували Таммуза.

І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський?
Ти знову побачиш гидоти ще більші від цих!

І Він запровадив мене до внутрішнього подвір́я Господнього дому.
Аж ось при вході до Господнього храму, між притвором та між жертівником, було біля двадцяти й п́яти чоловіка: спини їхні до Господнього храму, а їхні обличчя на схід, і вони кланялися до сходу, до сонця.

І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський?
Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут?
Бо вони наповнили Край насильством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галузки при носі своїм.

Тому то й Я зроблю з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати.
І вони будуть кликати сильним голосом в вуха Мої, та Я їх не почую!…