Апостол відповідає на різні питання: співжиття й обов'язки одружених 1-9; розлуки не дозволені 10-16; різні покликання 17-24; стан неодружености вищий за шлюбний 25-33; вказівки батькам 36-38; - і вдовицям 39-40

А відносно того, що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки.

Однак, з уваги на розпусту, кожний хай має свою жінку, і кожна хай має свого чоловіка.

Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка - чоловікові.

Жінка не має влади над своїм тілом, лише - чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, лише - жінка.

Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою, до часу, щоб вам віддатися молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю.

Говорю це як раду, а не як наказ.

Я бажав би, щоб усі люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один - такий, а другий - інший.

Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться, як я;

але коли не можуть стриматися, нехай одружуються: ліпше одружитися, ніж розпалюватися.

Одруженим же наказую не я, але Господь: Жінка нехай не розлучається від свого чоловіка;

коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня, або нехай помириться з чоловіком, - а чоловік нехай не відпускає жінки!

А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.

І коли якась жінка має невіруючого чоловіка, і цей погоджується з нею жити, нехай чоловіка не відпускає.

Невіруючий бо чоловік освячений жінкою, і невіруюча жінка освячена братом. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.

Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв'язалися в такім випадку: Бог покликав нас жити в мирі.

Звідки ж знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку?

А поза цим хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах.

Як хтось покликаний був обрізаним, хай того не цурається; а як покликаний у необрізанні, хай не обрізується.

Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, лише - зберігання заповідей Божих.

Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім Бог його покликав.

Рабом тебе покликано? Не журися! Навіть коли ти можеш стати вільним, намагайся використати твій стан рабства;

бо раб, покликаний у Господі - Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа.

Ви куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей.

Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.

Щождо дівиць, то наказу Господнього не маю, а даю раду як той, хто завдяки милості Божій гідний довір'я.

Отже, через теперішні клопоти, уважаю що це добре, тобто, що воно людині добре так бути.

А зв'язаний ти з жінкою? Не шукай розв'язатись. Розв'язаний від жінки? Не шукай жінки.

Однак, коли оженишся, ти не згрішив; і коли дівчина виходить заміж, не грішить, але такі зазнають тілесного горя, - мені ж вас жалко.

Ось що, брати кажу: Час короткий. Тож нехай ті, що мають жінок, живуть, немов би й не мали,

і ті, що плачуть, немов би й не плакали, і ті, що веселяться, немов би не веселилися, і ті, що купують, немов би не посідали,

і ті, що користуються цим світом, немов би 6 не користувались, бо проминає образ світу цього.

Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві;

а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці,

і він поділений. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові.

Кажу це вам на вашу користь, - не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа.

Коли ж хтось думає, що він негоже чинить супроти дівчини своєї, дозволивши перецвісти їй, і так мало б бути, то нехай робить, що хоче, він не згрішить; нехай одружується.

Але коли хтось твердо стоїть при своїй думці, і, без примусу, маючи владу робити, що захоче, вирішив у своїм серці берегти свою дівчину, той робить добре.

Тому той, хто віддає свою дівчину заміж, робить добре, а той, хто не віддає, робить ще краще.

Жінка - прив'язана до свого чоловіка, скільки віку його. Коли ж чоловік умре, вона вільна; за кого вона хоче, може вийти заміж, аби лише у Господі це було.

Однак, на мою гадку, вона буде щасливіша, коли зостанеться такою. Думаю, що і я маю Духа Божого.

Жінки на сходинах 1-16; надужиття під час сходин 17-22; належне ставлення до св. Причастя 23-34

Будьте моїми послідовниками, як і я - Христа.

Радію, що ви про мене згадуєте в усьому і тримаєте передання так, як я передав вам.

Хочу, щоб ви знали, що кожному чоловікові голова є Христос, а голова жінці - чоловік, а голова Христові - Бог.

Кожний чоловік, що молиться чи пророкує з покритою головою, соромить свою голову.

А кожна жінка, що молиться чи пророкує з непокритою головою, соромить свою голову, бо це те саме, якби була обголена.

Бо коли жінка не покривається, нехай обстрижеться. А коли сором жінці стригтися чи голитися, нехай покривається.

Чоловікові не слід покривати голову, він бо образ і слава Божа, жінка ж - слава чоловіка;

бо не чоловік від жінки, а жінка від чоловіка,

і не чоловіка створено для жінки, а жінку для чоловіка.

Тому жінка мусить мати на голові знак влади (над нею) заради ангелів.

Одначе, в Господі ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка,

бо так, як жінка від чоловіка, так само й чоловік через жінку, а все від Бога.

Розсудіть самі: Чи ж воно личить жінці непокритій молитися до Бога?

Хіба сама природа вас не вчить, що коли чоловік запускає волосся, то це для нього сором.

А коли жінка запускає довге волосся, то це для неї слава, бо довге волосся дано їй замість покривала.

Коли ж хто сперечатися хоче, - то ми такого звичаю не маємо, ані Церкви Божі.

Робивши ж вам оці зауваження, не можу я вас похвалити за те, що ваші сходини виходять вам не на добро, а на зло.

Найперше бо зачуваю, що коли сходитеся на збори, - роздори постають між вами; і я цьому почасти вірю,

бо мусять бути у вас єресі, щоб виявилися випробувані між вами.

Ваші сходини не є - споживання вечері Господньої.

Бо кожен поспішає їсти свою вечерю: дехто ж голоден, а дехто п'яний.

Хіба не маєте домів, щоб їсти - пити? Чи може хочете зневажати Божу церкву, і засоромлювати тих, які нічого не мають? Що маю вам сказати? Чи похвалю вас? За це не похвалю.

Я бо, що прийняв від Господа, те й передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб

і, віддавши подяку, розламав і сказав: «Це моє тіло, воно за вас дається. Це робіть на мій спомин.»

Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша - Новий Завіт у моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на мій спомин.»

Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п'єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, аж доки він не прийде.

Тому хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний за тіло і кров Господню.

Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п'є цю чашу.

Бо той, хто їсть і п'є, не розрізняючи Господнього тіла, суд собі їсть і п'є.

Ось чому у вас багато недужих та хворих, а чимало й умирають.

Якби ми самі себе осуджували, то нас би не судили.

Коли ж Господь нас судить, він нас тим поправляє, щоб не були ми засуджені зо світом.

Отож, брати мої, коли ви сходитеся їсти, один одного дожидайте.

Як хтось голодний, хай їсть удома, щоб вам не сходитися на засуд. Про інше ж, як прийду, розпоряджу.