І сказав він до мене: Що ти бачиш?
А я відказав: Бачу я, ось світильник, увесь із золота, і чаша на верху його, і сім лямпад його на ньому, і по сім рурочок для лямпад, що на верху його.

І дві оливки на ньому, одна з правиці чаші, а одна на лівиці її.

І говорив я й сказав до Ангола, що говорив зо мною, кажучи: Що це, мій пане?

І відповів Ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: Чи ж ти не знаєш, що це таке?
А я відказав: Ні, пане!

І відповів він, і сказав мені, говорячи: Оце таке Господнє слово до Зоровавеля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот.

Хто ти, горо велика?
Перед Зоровавелем ти станеш рівниною.
І він винесе наріжного каменя при криках: Милість, милість йому!

І було мені слово Господнє таке:

Зоровавелеві руки заклали цей дім, і руки його викінчать, і ти пізнаєш, що Господь Саваот послав мене до вас.

Бо хто буде погорджувати днем малих речей?
Але будуть тішитися, і будуть дивитись на теслярського виска в руці Зоровавеля ті семеро, Господні очі, що ходять по всій землі.

І заговорив я та й до нього сказав: Що це за дві оливки праворуч свічника й ліворуч його?

І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: Що це за дві галузки оливок, що через дві золоті рурки виливають з себе золото?

І сказав він до мене, говорячи: Хіба ти не знаєш, що це?
А я відказав: Ні, пане!

І він сказав: Це два Помазанці, що стоять перед Господом всієї землі.