Хто на клятви щедрий, сповниться беззаконням, і ніколи бич його дому не покине. Завинить, гріх його буде на ньому, а не вважатиме, то згрішить він подвійно. Нещиро поклянеться - не буде виправданий, а й хата його сповниться злиднів.

Буває бесіда, що до смерти провадить, - нехай її не буде у спадщині Якова! Таке від благочесних далеким буде, і вони у гріхах не будуть валятися.

Не призвичаюй уст до грубої нечемности, бо саме тут і грішне слово.

Про батька-матір своїх згадай, коли між вельможами будеш сидіти, щоб перед ними ти на оці мав їх, щоб не поводився ти, мов той дурень, - щоб не побажав ти радше не народитись та й не лихословив день твоїх народин.

Людина, що звикла робити закиди, вік свій увесь від того не виправиться.

Два роди (людей) гріхи помножують, а третій (на себе) гнів накликає:

пристрасть, мов жар палкий, гаряча, - вона не погасне, аж поки не зникне; чоловік, що нечистий власним тілом, - він не спочине, аж вогонь його спалить, - бо безстидний смакує від кожного хліба, тож не заспокоїться до самої смерти;

чоловік, що грішить супроти власного ложа, - він каже сам до себе: «Хто бо мене бачить? Темнота круг мене й стіни мене закривають, мене ніхто не бачить, - то чого мав би боятись? Всевишній гріхів моїх не згадає»,

а боїться ж бо він лиш людських очей і не знає того, що Господні очі, тисячекротно світліші від сонця, за всіма дорогами людськими наглядають та й промикаються в таємні закутини.

Ще перед сотворенням було йому все знане, а вже ж і тоді, коли воно - довершене.

Тож такого серед майдану міського скарають, і впіймають якраз там, де він і не сподівався.

А так і з жінкою, що покинула чоловіка й придбала спадкоємця від іншого:

перше бо - законові Всевишнього не корилась, потім - чоловікові кривду заподіяла, а потретє - вона перелюбом осквернилась і дітей привела від іншого чоловіка.

Тож і таку бо виведуть перед громаду, і дітей її як слід розслідять:

і діти її не закоріняться, не принесе плодів її віття.

Спомин про себе вона лишить на прокляття, і ганьба її не зітреться ніколи, -

і ті довідаються, що потім прийдуть, що немає нічого над острах Господній - нічого солодшого над зберігання Господніх заповідей.