Многе й величне передано нам у законі й пророцтвах, в іншім так само, що слідом з'явилось по тому, чим то Ізраїль і вартий хвали за освіту і мудрість; а що не сам лиш читач повинен набиратися розуму, а й для сторонніх, охочих знання, мусить корисним він бути чи то усно а чи писемно, - тим то мій дід Ісус, пильно віддавшися читанню тих речей, що в законі і в пророків та й по інших пращурних книгах, і набувши чималого вміння в обходженні з ними, щось і собі написати задумав освітнє й премудре, щоб охочі до знань, придбавши й отую науку, нахил дістали ще краще згідно з завітами жити. Отже, припрошую вас доброприхильно й уважно це прочитати і дарувати люб'язно, якщо де в чому схибили ми, відай, попри всі зусилля тлумачні: не рівносильний бо вислів той самий у мові єврейській та в інших; не один лиш сувій цей, але й сам закон, а також і пророки, та й книжок уся решта мають чималі відміни в перекладі від первотворів. Року тридцять восьмого влади царя Евергета прибув я до Єгипту й, там проживаючи, знайшов я відпис цього немалого освітнього твору і взяв за належне й собі старанно і трудолюбно книгу оцю перекласти. Силу безсоння забрало і знань чимало вимагало ввесь отой час, щоб видати цю книгу, до прикінцевої цілі довівши, щоб і охочі могли в чужині навчитись, як то, уклавши свій звичай, жити в законі.
Мудрість - від Бога 1-10; мудрість - це острах Божий 11-21; життєві вказівки для мудреця 22-30

Всяка премудрість - від Господа, з ним же вона і повіки.

В морі пісочки, краплі дощу і вічности днини - хто порахує?

Висоти небесні, земну широчінь і глибини безодні - хто дослідить?

Перед усіма речами створено мудрість, і розважливий розум - від віку.

Джерело мудрости - слово Боже у вишніх, а дороги її - заповіді відвічні.

Корінь мудрости - кому він відкрився? І наміри її потаємні - хто про них знає?

Спізнання мудрости - кому об'явилось? І хто її досвід збагнув багатющий?

Єдиний мудрий, страшний вельми, що возсідає на престолі своєму.

Господь сам утворив її, і уздрів, і перелічив її, і розлив її над усіма ділами своїми,

над усяким тілом, із щедроти своєї, та й надав її тим, які люблять його.

Страх Господній - то слава й честь, веселощі й вінок раювання.

Страх Господній звеселює серце й радощі дає, втіху та довголіття.

Хто страхається Господа, блаженним стане наостанку, і в день кінця свого - благословенним.

Початок мудрости - боятися Господа, і створено її в лоні з вірними разом.

Вона між людьми звила гніздо, вічну основу, і до сімей-поколінь його довірлива буде.

Повнота мудрости - страхатися Господа: вона упоює їх плодами своїми;

цілу їхню хату сповнює бажаним, і засіки їхні - плодами своїми.

Вінець мудрости - острах Господній, від нього квітне мир і здоров'я благодайне.

І уздрів Господь, і перелічив її, дощем ізлив знання і розважливий розум; підвищив славу тих, що посідають її.

Корінь мудрости - страхатися Господа, тож віття її - довголіття.

Острах Господній гріхи віддалює; хто в ньому перебуває, той гнів відвертає.

Несправедливого гнів - невиправдальний, бо в запалі його гніву - його погибель.

До пори-часу довготерпеливий терпить, але наприкінці радощів він зазнає;

сам він дочасу свої слова ховатиме, його ж розум посвідчать уста численних.

У скарбниці мудрости - приповідки, повні знання; для грішника ж побожність - осоружна.

Прагнеш мудрости? Дотримуй заповіді, і Господь тобі її щедро надасть.

Бо мудрість і повчальність -острах Господній: вірність та лагідність йому довподоби.

Не будь нечуйним супроти остраху Господнього і не приступай до нього з серцем подвійним.

Не будь супроти людей облудним, зважай на уста свої.

Не зносься вгору, щоб не впасти й не збезчестити душі своєї, бо Господь твої тайни відкриє й додолу кине тебе серед громади, - бо не причастивсь єси до остраху Господнього, і серце твоє облудне.