^13:6щоб мої вороги не раділи, коли я захитаюсь. Я ж бо надіявся на твою ласку. Нехай радіє моє серце твоїм спасінням! Заспіваю Господеві, добро бо мені вдіяв.

^14:0(13) Безбожні люди

^14:1Провідникові хору. Давида. Каже безумний у своїм серці: “Немає Бога!” Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би.

^14:2Господь із неба споглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.

^14:3Всі відвернулися загалом і зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.

^14:4Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, наче б то хліб їли? Вони Господа не призивають,

^14:5тим і дрижатимуть від страху, бо Бог - із родом справедливих.

^14:6Над замислом убогого ви хочете сміятись, проте Господь - його притулок.

^14:7Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Господь поверне долю свого люду, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль!

^15:0(14) Хто достойний стати перед Богом?

^15:1Псалом. Давида. Господи, хто перебуватиме в твоїм наметі? Хто житиме на твоїй святій горі?

^15:2Той, хто невинний ходить і чинить справедливість і правду говорить від серця;

^15:3той, хто не осуджує язиком, хто ближньому не коїть лиха, хто ганьби не кидає на сусіда,

^15:4хто нечесного за ніщо вважає, а тих, що Господа бояться, поважає;

^15:5хто присягає, навіть собі на шкоду, та не зміняє; хто гроші свої не дає на лихву і на безвинного підкупу не приймає. Хто отак чинить, не захитається повіки.

^16:0(15) Бог - добро єдине 1-6; він оживлює побожних 7-11

^16:1Міхтам. Давида. Бережи мене, о Боже, бо я до тебе прибігаю.

^16:2Я кажу Господеві: “Ти - мій Господь, - добро моє; немає нічого над тебе.”

^16:3До святих, що на землі: до шляхетних - уся моя любов до них.

^16:4Помножують собі страждання тії, що йдуть за іншими богами. Я не проллю їхніх ливних жертв з крови, не спом'яну імен їхніх моїми устами.

^16:5Господь - частка моєї спадщини й моєї чаші: ти держиш мою долю.

^16:6Спадщина випала мені в гарних околицях, і частка моя подобається мені вельми.

^16:7Благословляю Господа, що дав мені пораду, що й уночі навчає мене моє серце.

^16:8Господь - передо мною завжди; тому що він у мене по правиці, не захитаюсь.

^16:9Тим то й радується моє серце, і душа моя весела, і тіло моє спочине безпечно.

^16:10Бо не покинеш душі моєї в Шеолі і не даси твоєму побожному уздріти зітління.

^16:11Ти мені стежку життя покажеш, повноту радощів, що в тебе; блаженство по твоїй правиці вічне.

^17:0(16) Праведник просить Бога розсудити його 1-5; просить допомоги проти ворогів 6-15

^17:1Молитва. Давида. Вислухай, Господи, справедливу мою справу, почуй моє благання, прихили вухо до мольби моєї з уст нелукавих.

^17:2Від тебе має вийти моє слушне право; очі твої нехай бачать правду.

^17:3Як вивідаєш моє серце, навідаєшся уночі до мене, вогнем мене випробуєш, - несправедливости в мені не знайдеш.

^17:4Уста мої не согрішили людським робом; за словом уст твоїх я зберіг путь закону.

^17:5Стопи мої твердо тримаються твоєї стежки, і ноги мої не спіткнулись.

^17:6До тебе я взиваю, бо ти вислухуєш мене, о Боже; нахили до мене твоє вухо, вислухай моє слово.

^17:7Яви твою предивну милість, ти, що від ворогів рятуєш тих, хто прибігає під твою десницю.

^17:8Хорони мене, як зіницю ока, сховай мене в тіні крил твоїх

^17:9від грішників, які на мене насідають. Вороги мої люті кругом мене обсіли,

^17:10замкнули жирне своє серце, устами згорда промовляють.

^17:11Ось вони на кожнім кроці мене обступили; тільки й чигають, щоб мене на землю повалити.

^17:12Неначе лев, який на здобич зазіхає, як те левеня, що засідає в сховку.

^17:13Встань, Господи, йди на нього, повали його; врятуй твоїм мечем від грішника мою душу,

^17:14від смертних, Господи, рукою твоєю, від людей, яких доля - життя дочасне, яких живіт ти наповняєш достатками своїми. Ними насичуються їхні діти, рештки ж лишають своїм немовлятам.

^17:15А я в моїй правді твоє лице побачу і, проснувшися, насичусь твоїм видом.