Скрыть
Псалом 77 
77:0
77:1
77:4
77:6
77:7
77:11
77:12
77:16
77:17
77:19
77:20
77:22
77:23
77:25
77:28
77:29
77:31
77:33
77:34
77:35
77:36
77:37
77:38
77:41
77:42
77:43
77:48
77:49
77:53
77:54
77:56
77:57
77:59
77:61
77:62
77:63
77:65
77:67
77:68
77:69
77:72
Псалом 78 
78:0
78:7
78:9
Псалом 79 
79:0
79:1
79:5
79:8
79:10
79:11
79:15
79:16
79:17
79:18
79:19
79:20
Псалом 80 
80:2
80:3
80:6
80:7
80:10
80:11
80:12
80:15
80:16
Псалом 81 
81:0
81:1
81:3
Псалом 82 
82:0
82:1
82:3
82:6
82:7
82:11
82:13
82:15
82:16
82:18
Псалом 83 
83:0
83:2
83:4
83:5
83:6
83:7
83:9
83:10
Псалом 84 
84:0
84:1
84:2
84:4
84:5
84:7
84:8
84:9
84:11
84:12
84:14
78:0(77) Божі доброчинства: невдячність ізраїльського народу
78:1Маскіл. Асафа. Слухай, народе мій, мого навчання! Прихиліть ухо ваше до слів уст моїх!
78:2Уста мої для приповісток я відкрию, загадки оповім з віків днедавніх.
78:3Те, що ми чули і що знаєм, і батьки наші нам оповідали,
78:4не затаїмо ми перед їхніми синами, звіщаючи родові, що прийде, хвалу Господню та його потугу, і чудеса, які він чинив.
78:5Бо він установив у Якові свідоцтво, і клав закон в Ізраїлі, щоб те, що заповідав батькам нашим, вони синам своїм переказали;
78:6щоб відав рід, який прийде, діти, які народяться, щоб устали й розповіли своїм дітям.
78:7Щоб на Бога вони покладали свою надію, не забували діл Божих і заповіді його пильнували;
78:8не були, як батьки їхні, - поріддя бунтівниче, непокірне, поріддя із серцем змінливим, якого дух був Богові невірний.
78:9Сини Ефраїма, що напинають лука й стріляють, повернулися назад у день бою.
78:10Союзу Божого вони не пильнували, в його законі відмовились ходити;
78:11діла його й чудеса його забули, що він був явив їм.
78:12Дивні діла зробив він перед їхніми батьками, в землі Єгипетській, на полі Цоан.
78:13Він розтяв море й перевів їх; і води валом поставив.
78:14Удень їх хмарою він провадив, а цілу ніч вогненним світлом.
78:15Розсік у пустині скелі, і напоїв їх щедро, мов з безодень.
78:16Він вивів із скелі потоки, і ріками пустив води.
78:17Та вони знову грішили проти нього, збунтувалися проти Всевишнього в пустині.
78:18І спокушали Бога в своїм серці, просивши собі до смаку їжі.
78:19І проти Бога говорили й промовляли: «Чи може приготувати Бог стіл у пустині?
78:20Ось він ударив у скелю, і хлинули води, і полились потоки. Чи може дати й хліба або зготувати народові своєму м'яса?»
78:21Тому, почувши те, Господь розгнівавсь, і запалав огонь проти Якова, і гнів проти Ізраїля піднявся.
78:22Бо вони не вірили в Бога, не покладалися на його спасіння.
78:23І він велів угорі хмарам і відчинив небесні двері,
78:24і зіслав, мов дощ, манну їм на поживу, і хліба подав їм з неба.
78:25Хлібом могутніх чоловік живився, харчів послав їм до наситу.
78:26І підняв східній вітер у небі, і силою своєю прогнав вітер з півдня.
78:27Пустив на них дощем, як порох, м'яса, і мов пісок морський, птаство пернате.
78:28І падало воно посеред їхнього табору, навколо їхніх наметів.
78:29Їли вони й наситилися вельми, і вдовольнив він їхнє бажання.
78:30Та ще не одвернулися від своїх забаганок, ще страва була в них у роті,
78:31як проти них знявся гнів Божий, і він вигубив їхніх чільних, і повалив Ізраїля юнацтво.
78:32Але вони таки грішили далі, не вірили в його чудесні дії.
78:33Тому він звів їхні дні нінащо, немов подув, літа їхні у погибелі раптовій.
78:34Коли він бив їх, вони його шукали, і, навернувшись, розшукували Бога ревно.
78:35І згадували, що Бог - їхня скеля, що Бог Всевишній - їхній Відкупитель.
78:36Але вони його обманювали своїми устами, своїм язиком вони йому брехали.
78:37Їхнє серце перед ним не було щире, ані його союзові вони не були вірні.
78:38Та він, завжди повний милосердя, дарував провину, не понищив, ба часто відвертав він гнів свій і не вергав усього свого обурення.
78:39Згадав він, що вони - лиш тіло, вітер, що дме й не повертається вже більше.
78:40Скільки разів бунтувались проти нього в пустині, в пустелі йому прикрощі коїли!
78:41Потім знов спокушували Бога, і Святому Ізраїля смутку завдавали.
78:42Руки його вони не спогадали, ні того дня, як від гнобителя він їх визволив,
78:43як появив знаки свої в Єгипті і чудеса свої на полі Цоан.
78:44Перетворив він у кров їхні ріки і їхні потоки, щоб їм не дати пити.
78:45Він напустив на них пеських мух, що їли їх, і жаб, що їх пожирали.
78:46Віддав гусені врожай їхній, і сарані - їхню працю.
78:47Їхні виноградники він побив градом, смоковниці їхні - памороззю.
78:48Віддав градові їхню скотину, їхні отари - блискавицям.
78:49Послав на них жар свого гніву, - обурення, погрозу й напасті, юрбу посланців нещастя.
78:50Він простелив дорогу гнівові своєму; від смерти не зберіг їхнє життя і пошесті віддав життя їхнє.
78:51Побив усіх перворіднів у Єгипті, первістків, цвіт сили, у наметах Хана.
78:52І вивів свій народ, як овець, і вів їх, як отару, пустинею.
78:53Провадив їх безпечно, і вони не боялись, а ворогів їхніх покрило море.
78:54Привів їх до землі своєї святої, до гір, що здобула його правиця.
78:55Прогнав народи перед ними, і жеребком розпаював їм у спадщину, і оселив коліна Ізраїля в їхніх наметах.
78:56Але вони спокушали й гнівили Бога Всевишнього і свідоцтв його не пильнували.
78:57І відступили й зрадили, як і батьки їхні; і відвернулися, неначе лук зрадливий.
78:58Розсердили його узвишшями своїми, і своїми бовванами ревнощі його збудили.
78:59Почув те Бог і розгнівався, і геть Ізраїля відкинув.
78:60Покинув у Шіло житло, намет, де між людьми був оселився.
78:61Він видав у неволю свою силу, і славу свою - у ворожі руки.
78:62Під меч видав народ свій, обурився на свою спадщину.
78:63Вогонь пожер їхніх хлопців, дівчатам їхнім не співано весільних.
78:64Священики їхні під мечем упали, - і не плакали вдовиці.
78:65Тоді Господь мов зо сну пробудився, неначе витязь, вином одолілий.
78:66І ворогів своїх відбив назад, завдав їм вічного сорому.
78:67І погордував Йосифа наметом, коліна Ефраїмового більш не вибрав.
78:68Але Юди коліно вибрав, гору Сіон, котру собі вподобав.
78:69І збудував, мов небо, свою святиню, - як землю, що заснував її повіки.
78:70І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від кошар овечих.
78:71Від дійних овець його покликав пасти Якова, народ свій, та Ізраїля - свою спадщину.
78:72І пас він їх у правоті серця свого, і вправними руками їх провадив.
79:0(78) Плач над руїною Єрусалиму 587 р.
79:1Псалом. Асафа. Боже, увійшли погани в твою спадщину, сплюгавили храм твій святий, зробили купу румовищ з Єрусалиму;
79:2віддали трупи твоїх слуг птиці небесній на поживу, тіло твоїх побожних - земному звірю.
79:3Пролили кров їхню, немов воду, довкола Єрусалиму, і нікому було ховати.
79:4Ми стали глумом для сусідів наших, наругою та сміховиськом для всіх, що навколо нас.
79:5Докіль, о Господи? Чи будеш гніватись повіки? Палатиме, немов вогонь, твоя ревність?
79:6Вилий твій гнів на поган, що тебе не знають, і на царства, що твого імени не прикликають.
79:7Вони бо Якова пожерли й оселю його зруйнували.
79:8Не згадуй проти нас провин предків; хай прийде небарно нам назустріч твоє милосердя, бо ми вельми нужденні стали.
79:9Поможи нам, о Боже нашого спасіння, слави імени твого ради; визволь нас, прости нам гріхи наші імени твого ради.
79:10Чому б погани мали говорити: «Де їхній Бог?» Нехай погани перед очима нашими дізнають відплату за пролиту кров слуг твоїх!
79:11Нехай до тебе дійде стогін бранця! Могутністю руки твоєї визволь призначених на смерть!
79:12І поверни всемеро сусідам нашим у лоно їхній глум, яким, о Господи, глумились над тобою.
79:13Ми ж, твій народ й отара твоєї пастви, будемо дякувати тобі повіки і з роду в рід хвалу твою звіщати.
80:0(79) Молитва за оновлення Ізраїля
80:1Провідникові хору. На мелодію «Лілея свідоцтва». Псалом. Асафа.
80:2О Пастирю Ізраїля, прихили вухо Ти, що ведеш Йосифа, як отару, ти, що на херувимах возсідаєш, як у сяйві!
80:3Перед Ефраїмом і Веніямином і Манассією збуди твою потугу й прийди нам на спасіння.
80:4О Боже, віднови нас, засяй твоїм обличчям, і спасемося.
80:5Господи Боже Сил, докіль палатимеш гнівом, не зважаючи на мольби твого народу?
80:6Ти годував їх хлібом із сльозами, і поїв їх слізьми щедро.
80:7Ти видав нас на наругу сусідам нашим, і вороги наші залюбки з нас глузують.
80:8О Боже сил, обнови нас, засяй твоїм обличчям, і ми спасемося.
80:9Вирвав єси з Єгипту лозу виноградну, прогнав народи, щоб її насадити;
80:10приготував ти для неї місце, вона пустила корінь і заповнила землю.
80:11Гори вкрились її тінню, віттям її - кедри високі.
80:12Вона розкинула свої гілляки аж до моря, а паростки свої аж до самої річки.
80:13Навіщо розвалив ти огорожу її, що й обривають її всі перехожі,
80:14пустошить її вепр із лісу, і дикий звір на ній випасається?
80:15О Боже сил, повернись бо! Споглянь із неба й подивися; навідайсь до лози цієї,
80:16до пагінця, що твоя правиця посадила, до парости, що укріпив єси для себе.
80:17Ті, що вогнем її спалили, стяли, нехай погинуть від погрози обличчя твого.
80:18Нехай твоя рука буде на чоловікові твоєї правиці, на сині людськім, що його укріпив єси для себе.
80:19Ми не відступимо від тебе; живи нас, і ми визнаватимемо твоє ім'я.
80:20Господи Боже сил, обнови нас, засяй твоїм обличчям, ми спасемося!
81:1Провідникові хору. На мелодію «На винотоках». Асафа.
81:2Ликуйте Богові, нашій силі! Здійміть веселі оклики Богові Якова!
81:3Затягніть пісню, вдарте у бубон, у гусла милозвучні й гарфу.
81:4Засурміть у ріг, як новий місяць настане, у повні - в день нашого свята.
81:5Такий бо для Ізраїля закон, така установа Бога Якова.
81:6Він це свідоцтво ще для Йосифа поставив, коли виступав проти землі Єгипту. Я чув незрозумілу мені мову:
81:7«Я скинув з його плечей ношу, від коша увільнились його руки.
81:8Візвав єси до мене в скруті, і я спас тебе; озвався до тебе з громової хмари; я випробував тебе над Меріва-водами.
81:9Слухай, народе мій, я тебе попереджаю: Коли б то ти, Ізраїлю, мене послухав,
81:10щоб чужого бога не було у тебе і ти не поклонявся сторонньому богові!
81:11Я - Господь, Бог твій, що вивів тебе з землі Єгипту; відкрий твої уста, і я їх наповню.
81:12Але народ мій голосу мого не слухав, Ізраїль не хотів мене й знати.
81:13І я віддав їх на волю запеклого їхнього серця: хай собі ходять по своїй волі!
81:14Якби ж то мій народ мене був слухав, якби Ізраїль ходив дорогами моїми,
81:15я б ворогів їхніх умить понизив, проти гнобителів їхніх я звернув би мою руку:
81:16Господні ненависники йому б лестили, їхня кара була б вічна.
81:17Найкращою пшеницею я його нагодував би, медом із скелі його наситив би».
82:0(81) Доля несправедливих суддів
82:1Псалом. Асафа. Бог стоїть серед Божої громади, серед богів він судить:
82:2«Докіль судитимете не по правді й потуратимете безбожникам?
82:3Судіть по правді бідного й сиротину, визнайте правду вбогому й бідоласі
82:4Визвольте бідного й сіромаху, з руки грішників порятуйте!»
82:5Вони не знають, вони не розуміють, у темряві блукають; хитаються усі землі основи.
82:6Я мовив: «Ви - боги й сини Всевишнього усі ви.
82:7Однак, помрете, як усі люди, і впадете, як кожний князь».
82:8Устань, Боже, судити землю, бо ти народами усіма володієш.
83:0(82) Проти ворогів вибраного народу
83:1Пісня. Псалом. Асафа.
83:2Не мовчи, Боже, не німуй і не будь мовчазним, Боже!
83:3Бо ось вороги твої заметушились, і ненависники твої підняли голову вгору.
83:4Змовляються підступно проти народу твого й нараджуються проти тих, кого ти захищаєш.
83:5«Ходіте, кажуть, знищимо їх, щоб не були народом, і щоб ім'я Ізраїля не згадувалось більше».
83:6Бо вони врадили раду однодушно; уклали союз проти тебе:
83:7Едомові намети й ізмаїльтяни, Моав та агаряни,
83:8Гевал, Аммон і Амалек, і Філістимлянська земля з мешканцями Тиру;
83:9навіть Ашшур приєднувався до них, стававши на допомогу дітям Лота.
83:10Вчини їм, як Мідіянові, як Сісері, Явінові коло Кішон-потоку,
83:11що знищені були біля Ен-Дору, що гноєм землі стали.
83:12Вчини з їхніми дуками, як з Оревом, як із Зеевом, як із Зевахом і Цалмунною, з усіма їхніми князями,
83:13які були сказали: «Візьмім собі в посілість пасовиська Божі!»
83:14Мій Боже, вчини їх, немов перекотиполе, немов соломину, що нею крутить вітер
83:15Як вогонь, що ліси пожирає, як полум'я, що палить гори,
83:16так гони їх бурею твоєю, збентеж їх хуртовиною твоєю!
83:17Вкрий соромом обличчя їхнє, щоб шукали, Господи, ім'я твоє!
83:18Хай засоромляться й збентежаться на віки вічні, хай застидаються й загинуть. Хай знають, що тільки ти Господь на ім'я, найвищий над усією землею.
84:0(83) Псалмопівець тужить за храмом Божим - пісня прочан
84:1Провідникові хору. На мелодію «На винотоках». Псалом. Синів Кораха.
84:2Які ж то вони любі, твої шатра, Господи сил!
84:3Знемагає моя душа й прагне До дворів Господніх! Серце моє й моє тіло радіють живим Богом.
84:4Навіть пташина знаходить собі хатку, і ластівка собі гніздечко, куди кладе своїх писклят: (а я) жертовники твої, Господи сил, Царю мій і мій Боже!
84:5Щасливі, що живуть у твоїм домі; вони повіки тебе хвалять!
84:6Щасливий чоловік, що має свою силу в тобі і твої дороги має в своєму серці.
84:7Проходивши сухою долиною, вони джерела з неї роблять, і ранній дощ її благословенням зодягає.
84:8Набирають дедалі більше й більше сили, побачать Бога у Сіоні.
84:9Господи, Боже сил, вислухай мою молитву; Боже Якова, прихили вухо!
84:10О щите наш, поглянь, о Боже! Подивися на лице помазаника твого!
84:11Один бо день у твоїх дворах ліпший, ніж тисяча (деінде), волію стояти на порозі дому Бога мого, ніж у наметах беззаконня жити.
84:12Бо Господь Бог - сонце і щит - Господь дасть ласку й славу. Він не відмовить блага тим, що ходять бездоганно.
84:13Господи сил! Щасливий чоловік, що покладається на тебе!
85:0(84) Бог простив гріхи народу 2-4; молитва 5-8; спасіння близько 9-14
85:1Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом.
85:2Ти, Господи, був доброзичливим до твого краю і долю Якова ти обернув на добре.
85:3Простив вину народу твого, покрив усі гріхи їхні.
85:4Стримав усе твоє обурення, спинив жар гніву твого.
85:5Обнови нас, Боже нашого спасіння, і поклади край твоєму на нас гнівові!
85:6Чи будеш гніватися на нас вічно? Чи ти пошириш гнів твій від роду й до роду?
85:7Чи ж ти не оживиш нас ізнову, і народ твій не буде радуватися в тобі?
85:8Яви, о Господи, нам твоє милосердя, подай нам твоє спасіння.
85:9Послухаю, Господь Бог говорить: про мир говорить до народу свого і до своїх побожних; лише хай не повертаються назад до божевілля.
85:10Справді, його спасіння близьке до тих, що його бояться, щоб слава його перебувала в краю нашім.
85:11Милосердя й вірність зустрінулися разом, справедливість і мир поцілувались між собою.
85:12Правда з землі зійде, і справедливість дивитиметься з неба.
85:13Та й сам Господь дасть щастя, і земля наша дасть урожай свій.
85:14Перед ним ітиме справедливість і спасіння, - там, де він буде ступати.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible