^78:4 того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

^78:5 Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

^78:6 щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

^78:7 і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

^78:8 і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

^78:9 Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

^78:10 вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

^78:11 і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

^78:12 Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

^78:13 Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

^78:14 і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

^78:15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

^78:16 Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

^78:17 Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

^78:18 і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

^78:19 і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

^78:20 Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки!
Чи Він зможе також дати хліба?
Чи Він наготує м́ясива народові Своєму?

^78:21 Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

^78:22 бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

^78:23 А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

^78:24 і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

^78:25 Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

^78:26 Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

^78:27 і дощем на них м́ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

^78:28 і спустив його серед табору його, коло наметів його.

^78:29 і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

^78:30 Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

^78:31 а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив…

^78:32 Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

^78:33 і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

^78:34 Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

^78:35 і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

^78:36 і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

^78:37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті…

^78:38 Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

^78:39 і Він пам́ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

^78:40 Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

^78:41 і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

^78:42 вони не пам́ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

^78:43 як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

^78:44 і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили…

^78:45 Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

^78:46 А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

^78:47 Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

^78:48 і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

^78:49 Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

^78:50 Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

^78:51 і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

^78:52 і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

^78:53 і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

^78:54 і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

^78:55 і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

^78:56 Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

^78:57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

^78:58 і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

^78:59 Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

^78:60 і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

^78:61 і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога…

^78:62 і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

^78:63 його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

^78:64 його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

^78:65 Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

^78:66 і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

^78:67 Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

^78:68 а вибрав Собі плем́я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

^78:69 і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

^78:70 і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

^78:71 від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

^78:72 і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!

^79:1 Псалом Асафів.
Боже, погани ввійшли до спадку Твого, занечистили храм Твій святий, Єрусалим на руїни змінили!

^79:2 Рабів Твоїх трупи вони віддали на поживу для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних звірині земній…

^79:3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в околицях Єрусалиму, і не було погребальників!…

^79:4 Ми стали за ганьбу для наших сусідів, за наругу та посміх для наших околиць…

^79:5 Аж доки, о Господи, гніватись будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

^79:6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на царства, що Ймення Твого не кличуть,

^79:7 бо вони з́їли Якова, а мешкання його опустошили!

^79:8 Не пам́ятай гріхів предківських нам, нехай попередить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли!…

^79:9 Поможи нам, Боже нашого спасіння, ради слави Ймення Твого, і збережи нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого!

^79:10 Чого будуть казати погани: Де їхній Бог?
Нехай в наших очах між народами стане відомою помста за пролиту кров Твоїх рабів,

^79:11 нехай перед лице Твоє дійде стогін в́язня!
За великістю сили рамена Твого збережи на смерть прирокованих!

^79:12 А нашим сусідам верни семикратно на лоно їхнє їхню наругу, якою Тебе зневажали, о Господи!

^79:13 А ми, Твій народ і отара Твого пасовиська, будем дякувати Тобі вічно, будем оповідати про славу Твою з роду в рід!

^80:1 Для дириґетна хору.
На «Лілеї».
Свідоцтво.
Псалом Асафів.

^80:2 Пастирю ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися

^80:3 перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії!
Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!

^80:4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

^80:5 Господи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого?

^80:6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами великої міри…

^80:7 Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші…

^80:8 Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

^80:9 Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи й її посадив,

^80:10 Ти випорожнив перед нею, і закоренила коріння своє, й переповнила край,

^80:11 гори покрилися тінню її, а віття її Божі кедри,

^80:12 аж до моря галузки її посилаєш, а парості її до ріки!

^80:13 Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою?

^80:14 Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її!

^80:15 Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника,

^80:16 і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!

^80:17 В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Твого,

^80:18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї правиці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі!

^80:19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо ім́я Твоє кликати!

^80:20 Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

^81:1 Для дириґетна хору.
На ґітійськім знарядді.
Асафів.

^81:2 Співайте Богові, нашій твердині, покликуйте Богові Якова,

^81:3 заспівайте пісню, і заграйте на бубні, на цитрі приємній із гуслами,

^81:4 засурміть у сурму в новомісяччя, на повні в день нашого свята,

^81:5 бо це право ізраїлеві, Закон Бога Якова!

^81:6 На свідчення в Йосипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську.
Почув був там мову, якої не знав:

^81:7 Рамена його Я звільнив з тягару, від коша його руки звільнились.

^81:8 Ти був кликав у недолі, й я видер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громовім, Я випробував був тебе над водою Мериви.
Села.

^81:9 Слухай же ти, Мій народе, і хай Я засвідчу тобі, о ізраїлю, коли б ти послухав Мене:

^81:10 нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!

^81:11 Я Господь, Бог твій, що з краю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста і Я їх наповню!

^81:12 Але Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною ізраїль,

^81:13 і Я їх пустив ради впертости їхнього серця, нехай вони йдуть за своїми порадами!

^81:14 Коли б Мій народ був послухав Мене, коли б був ізраїль ходив по дорогах Моїх,

^81:15 ще мало і Я похилив би був їхніх ворогів, і руку Свою повернув би був Я на противників їхніх!

^81:16 Ненависники Господа йому б покорились, і був би навіки їхній час,

^81:17 і Я жиром пшениці його годував би, і медом із скелі тебе б насищав!

^82:1 Псалом Асафів.
Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить:

^82:2 Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних?
Села.

^82:3 Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря,

^82:4 порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих!

^82:5 Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони…
Всі основи землі захитались…

^82:6 Я сказав був: Ви боги, і сини ви Всевишнього всі,

^82:7 та однак повмираєте ви, як людина, і попадаєте, як кожен із вельмож.

^82:8 Устань же, о Боже, та землю суди, бо у владі Твоїй всі народи!

^83:1 Пісня.
Псалом Асафів.

^83:2 Боже, не будь мовчазним, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже,

^83:3 бо ось зашуміли Твої вороги, а Твої ненависники голови попідіймали!

^83:4 Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш!

^83:5 Вони кажуть: Ходіть но, та знищимо їх з-між народів, і згадуватись більш не буде імення ізраїля!

^83:6 Бо вони однодушно нарадилися, проти Тебе умови складають,

^83:7 намети Едома й ізмаїльтян, Моав та агаряни,

^83:8 Ґевал і Аммон, і Амалик, Филистея з мешканцями Тиру.

^83:9 і Ашшур поєднався був з ними, вони синам Лотовим стали раменом.
Села.

^83:10 Зроби їм, як Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон,

^83:11 при Ен-Дорі вони були знищені, стали погноєм землі!

^83:12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Орева, й як Зеева, й як Зеваха, й як Цалмунну, усіх їхніх князів,

^83:13 що казали були: Візьмімо на спадок для себе помешкання Боже!

^83:14 Боже мій, бодай стали вони, немов порох у вихрі, як солома на вітрі!

^83:15 Як огонь палить ліс, й як запалює полум́я гори,

^83:16 так Ти їх пожени Своїм вихром, і настраш Своєю бурею!

^83:17 Наповни обличчя їхнє соромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!

^83:18 Нехай будуть вони засоромлені, й завжди хай будуть настрашені, і хай застидаються, й хай вони згинуть!

^83:19 і нехай вони знають, що Ти, Твоє Ймення Господь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!

^84:1 Для дириґетна хору.
На ґітійськомім знарядді.
Синів Кореєвих.
Псалом.

^84:2 Які любі оселі Твої, Господи Саваоте!

^84:3 Затужена та омліває душа моя за подвір́ями Господа, моє серце та тіло моє линуть до Бога Живого!

^84:4 і пташка знаходить домівку, і кубло собі ластівка, де кладе пташенята свої, при жертівниках Твоїх, Господи Саваоте, Царю мій і Боже мій!

^84:5 Блаженні, хто мешкає в домі Твоїм, вони будуть повіки хвалити Тебе!
Села.

^84:6 Блаженна людина, що в Тобі має силу свою, блаженні, що в їхньому серці дороги до Тебе,

^84:7 ті, що через долину Плачу переходять, чинять її джерелом, і дощ ранній дає благословення!

^84:8 Вони ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні.

^84:9 Господи, Боже Саваоте, послухай молитву мою, почуй, Боже Яковів!
Села.

^84:10 Щите наш, поглянь же, о Боже, і придивись до обличчя Свого помазанця!

^84:11 Ліпший бо день на подвір́ях Твоїх, аніж тисяча в іншому місці, я б вибрав сидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожности!

^84:12 Бо сонце та щит Господь, Бог!
Господь дає милість та славу, добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить.

^84:13 Господи Саваоте, блаженна людина, що на Тебе надіється!

^85:1 Для дириґетна хору.
Синів Кореєвих.
Псалом.

^85:2 Ти вподобав Собі Свою землю, о Господи, долю Якову Ти повернув,

^85:3 Ти провину народу Свого простив, увесь гріх їхній покрив!
Села.

^85:4 Ти гнів Свій увесь занехав, Ти повстримав Свій гнів від палючої лютости!

^85:5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасіння, а Свій гнів проти нас поторощ!

^85:6 Чи навіки Ти гніватись будеш на нас, і протягнеш Свій гнів з роду в рід?

^85:7 Отож, Ти оживиш нас знову, і буде радіти народ Твій Тобою!

^85:8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасіння Своє,

^85:9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він Мир!
народові Своєму й Своїм святим, і нехай до безумства вони не вертаються!

^85:10 Справді, спасіння Його близьке тим, хто боїться Його, щоб слава Його була в нашій землі.

^85:11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,

^85:12 правда з землі виростає, а справедливість із небес визирає.

^85:13 і Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.

^85:14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кроки свої на дорогу поставить.