Скрыть
Псалом 101 
101:0
101:1
101:6
101:8
101:9
101:11
101:13
101:15
101:16
101:18
101:19
101:29
Псалом 102 
102:0
102:2
102:7
102:10
102:11
102:12
102:13
102:14
102:22
Псалом 103 
103:0
103:5
103:6
103:8
103:11
103:12
103:13
103:16
103:17
103:18
103:19
103:23
103:31
103:34
Псалом 104 
104:0
104:4
104:5
104:6
104:7
104:11
104:12
104:19
104:22
104:35
104:44
104:45
102:0(101) Молитва тяжко хворого
102:1Молитва нужденного, що, прибитий горем, виливає свою скаргу перед Богом.
102:2Господи, почуй мою молитву; моє благання нехай до тебе ввійде
102:3Не ховай обличчя твого від мене у день моєї скрути. Прихили до мене твоє вухо, коли до тебе взиваю, вислухай мене скоро.
102:4Бо дні мої, як дим, щезають, і мої кості, як жар, тліють.
102:5Прибите, мов трава, в'яне моє серце, я забуваю їсти хліб мій.
102:6Від сильного мого стогнання прилипли мої кості до моєї шкіри.
102:7Я став, мов пелікан у пустині, зробивсь, мов той пугач у руїнах.
102:8Не сплю я й стогну, немов самітна пташка на покрівлі.
102:9Вороги мої ввесь час мене ображають; ті, що лютують проти мене, кленуться мною.
102:10Бо я, неначе хліб, їм попіл і напиток мій із сльозами я змішую, -
102:11через твій гнів і твоє обурення, бо ти мене підняв і кинув.
102:12Дні мої, неначе тінь, що простягнулась, і сам я, неначе трава, в'яну.
102:13Ти ж, Господи, сидиш повіки на престолі, й ім'я твоє по всі роди.
102:14Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо час над ним уже змилосердитись, бо прийшла година.
102:15Слуги твої люблять його каміння, їм милий його порох.
102:16Народи будуть імени Господнього боятись, і всі царі землі - твоєї слави.
102:17Коли Господь Сіон відбудує, явиться в своїй славі,
102:18зглянеться він над молитвою нужденних, молитвою їхньою не погордує.
102:19Хай це запишеться для будучого роду, і народ, що буде створений, хвалитиме Господа. Бо він з висоти своєї святині подивився, Господь із небес на землю глянув,
102:21щоб почути стогін бранця, щоб визволити призначених на смерть;
102:22щоб звіщали ім'я Господа в Сіоні і хвалили його в Єрусалимі,
102:23коли разом зберуться народи і царства служити Господеві.
102:24Він виснажив у дорозі мою силу, укоротив дні мої.
102:25Я кажу: Боже мій, не забирай мене у половині віку мого: літа твої по всі роди!
102:26Спервовіку світу ти заснував землю і небеса - діло рук твоїх.
102:27Вони загинуть, ти ж будеш стояти; все постаріється, немов одежа. Наче вбрання, ти їх міняєш, і вони пройдуть.
102:28Ти ж усе той самий, і літам твоїм кінця немає.
102:29Сини слуг твоїх будуть жити, і їхнє потомство утривалиться перед тобою.
103:0(102) Прослава Божого милосердя
103:1Давида. Благослови, душе моя, Господа і все нутро моє - його святе ім'я.
103:2Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи.
103:3Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги.
103:4Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям.
103:5Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність.
103:6Господь творить правосуддя і суд усім прибитим.
103:7Він показав Мойсеєві свої дороги, синам Ізраїля - діла свої.
103:8Милосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий.
103:9Не буде вічно він змагатись й не буде гніватись повіки.
103:10Не за гріхами нашими учинив він із нами, і не за провинами нашими відплатив він нам.
103:11Бо як високо небо над землею, така велика його милість над тими, що його бояться.
103:12Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.
103:13Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
103:14Він знає, з чого ми зліплені, він пам'ятає, що ми - порох.
103:15Чоловік бо - дні його, немов билина: квітне, мов квітка в полі.
103:16Потягне над ним вітер, і його немає, і місце, де він був, його не впізнає більше.
103:17Милість же Господня від віку й до віку над тими, що його бояться; і справедливість його над дітьми дітей тих,
103:18що бережуть його союз і про заповіді його пам'ятають, щоб їх виконувати.
103:19Господь на небі утвердив престол свій, і царство його усім володіє.
103:20Благословіте Господа, всі ангели його, могутні силою, ви, що виконуєте його слово, покірні голосові його слова.
103:21Благословіте Господа, всі його небесні сили, слуги його, що чините його волю.
103:22Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління! Благослови, душе моя, Господа!
104:0(103) Хвала Богові Творцеві
104:1Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, великий єси вельми! Ти одягнувсь величчю й красою,
104:2ти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп'яв, неначе намет, небо.
104:3Ти збудував твої горниці в водах. Із хмар собі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру.
104:4Вітри своїми посланцями учиняєш, полум'я вогненне - слугами своїми.
104:5Ти заснував землю на її підвалинах - не захитається по віки вічні.
104:6Безоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води.
104:7Перед погрозою твоєю вони втікали, перед голосом грому твого тремтіли.
104:8Звелися гори, зійшли долини до місця, що ти їм призначив.
104:9Поставив їм границю, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю.
104:10Джерела посилаєш у ріки, які течуть проміж горами.
104:11Усю звірину, що в полі, вони напувають, дикі осли там гасять свою спрагу.
104:12Над ними кублиться небесне птаство, з-поміж гілляк дає свій голос.
104:13Ти напуваєш гори з твоїх горниць, земля насичується плодом діл твоїх.
104:14Вирощуєш траву для скоту, зела - на вжиток людям; щоб хліб із землі добували:
104:15вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське.
104:16Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, що посадив їх.
104:17На них гніздяться птиці; бусли - на кипарисах їхнє житло.
104:18Високі гори для кіз диких, скелі - для борсуків притулок.
104:19Ти створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід.
104:20Наводиш темряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
104:21Левенята рикають за здобиччю своєю, поживи від Бога собі просять.
104:22Ховаються, як тільки зійде сонце, лягають у своїх барлогах.
104:23Виходить чоловік до свого діла й до своєї праці аж до вечора.
104:24Яка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе ти створив, - повна земля твоїх створінь.
104:25Ось море велике, прешироке, у ньому плазунів безліку, звірів малих і великих.
104:26Там кораблі проходять, є і Левіятан, котрого ти створив, щоб ним бавитися.
104:27Усі вони від тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу.
104:28Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.
104:29Вони бентежаться, коли ховаєш вид твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох.
104:30Зішлеш твій дух, - вони оживають і ти відновлюєш лице землі.
104:31Нехай слава Господня буде повіки, нехай Господь радіє творами своїми;
104:32спогляне він на землю, і вона стрясається, торкнеться гір, - вони димують.
104:33Я буду Господеві співати, поки життя мого, псалми співатиму, скільки буду жити.
104:34Хай буде приємна йому моя пісня; у Господі я веселитимусь.
104:35Хай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше хай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!
105:0(104) Заклик хвалити Бога 1-7; історія патріярхів 8-45
105:1Хваліте Господа, взивайте його ім'я, звіщайте між народами його учинки.
105:2Співайте йому, псалми йому співайте, розповідайте про всі його діла чудесні.
105:3Хвалітеся його святим ім'ям, хай радується серце тих, що Господа шукають.
105:4Шукайте Господа і його силу, шукайте його обличчя завжди.
105:5Згадайте його чуда, що він зробив був; дива його й вироки уст його.
105:6Потомки Авраама, слуги його, діти Якова, його вибранці!
105:7Він Господь, Бог наш; суди його - на всю землю.
105:8Він вічно пам'ятає про союз свій, слово, що заповідав на тисячу родів,
105:9союз, що уклав з Авраамом, і свою клятву Ісаакові,
105:10що він установив для Якова законом і для Ізраїля союзом вічним,
105:11кажучи: «Тобі я дам Ханаан-землю як частку вашого спадкоємства».
105:12Як їх була маленька жменька, мало, та ще й були чужими в тій країні
105:13і мандрували від народу до народу, від одного царства до іншого народу, -
105:14не допустив нікому їх гнобити і за них картав царів:
105:15«Не доторкайтеся моїх помазаників і не робіть зла моїм пророкам!»
105:16Навів на землю голод, зламав усю їхню підпору, їхній хліб.
105:17Послав був перед ними чоловіка, у рабство був проданий Йосиф.
105:18У диби закували йому ноги, повісили йому на шию залізні пута,
105:19аж поки не здійснилось його слово, -випробував його глагол Господній.
105:20Послав цар і випустив його на волю; володар народів дав йому свободу.
105:21Настановив його господарем над своїм домом та управителем над усім своїм маєтком,
105:22щоб він князів його зобов'язував за своєю волею, його старших навчав мудрости.
105:23От і ввійшов Ізраїль у Єгипет, Яків почав жити в землі Хама.
105:24Розмножив він народ свій вельми, він їх зробив сильнішими від ворогів їхніх.
105:25Перевернув їхнє серце, щоб зненавиділи люд його, щоб коїли слугам його лукавства.
105:26Тоді послав Мойсея, слугу свого, Арона, що собі вибрав.
105:27Вони появляли поміж ними його дивні знаки і чудеса у землі Хама.
105:28Він наслав темряву, і потемніло, але вони спротивилися його слову.
105:29Перетворив на кров їхні води і виморив їхню рибу.
105:30Від жаб у їхній країні закишіло, були вони й у самих царських покоях.
105:31Сказав, і роями взялися мухи, і комарі всю їхню країну вкрили.
105:32Замість дощу - дав град їм, вогонь палючий на їхню землю.
105:33Побив їхній виноград, смоковниці їхні; і деревину поламав у їхній країні.
105:34Сказав, - і сарана злетіла, і гусені без ліку,
105:35що з'їла всю траву у їхній країні, плоди на їхній землі пожерла.
105:36Він вибив усіх їхніх первородних у країні, первенців повної родючої їхньої сили.
105:37І випровадив їх із золотом та сріблом, і не було між племенами їхніми хисткого.
105:38Зрадів Єгипет, коли ті вийшли, бо страх напав на нього перед ними.
105:39Він простер хмару, неначе покривало, вогонь, щоб уночі світити.
105:40Просили, і перепелиць зіслав їм, і хлібом з неба наситив їх.
105:41Розколов землю, і ринули води, рікою потекли в пустині.
105:42Згадав бо своє святе слово до Авраама, слуги свого.
105:43Випровадив із радістю народ свій і з торжеством - своїх вибранців.
105:44Дав їм землі поган, і вони напрацьованим заволоділи,
105:45щоб його заповідей пильнувати і зберігати його закони. Алилуя.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible