Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
Неем.
Тов.
Юдт.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Муд.
Сир.
Іс.
Єр.
Плач.
Лист Єр.
Вар.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
15:0
15:2
см.:Притч.12:23;
15:5
15:7
15:10
15:12
15:14
15:17
см.:Притч.17:1;
15:18
см.:Притч.26:21;
15:21
15:23
15:24
15:26
15:28
15:30
15:31
15:32
15:33
Украинский (Хоменко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха
Лагідна відповідь гасить гнів, | дражливе слово викликає лютощі.
Язик мудрих точить знання, | уста дурних мелють дурниці.
На кожнім місці Господні очі | стежать за злими та добрими.
Язик лагідний - дерево життя, | лукавий - пригноблює душу.
Дурний нехтує навчанням свого батька, | а хто на картання зважає, стає мудрим.
У домі праведного - добра повно, | у прибутках лихого - саме безладдя.
Мудрих уста поширюють науку, | не так бо - серце безумних.
Жертва злих - гидота Господеві; | молитва ж праведних йому угодна.
Огидна Господеві дорога злого; | того ж, що по правді ходить, він любить.
Сувора кара тим, хто зо стежки збочує; | хто ненавидить напоумлення, той загине.
Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті); | тим більше - серця синів людських.
Глузовник не любить тих, що його картають; | до мудрих він не піде.
Веселе серце звеселяє обличчя; | а як журба на серці, то й душа ниє.
Розумне серце шукає знання, | уста ж безумних живляться дурнотою.
Усі дні погані в сумного, | веселе ж серце завжди бенкетує.
Ліпше трохи в Господньому страсі, | аніж великі скарби у тривозі.
Ліпше миска капусти, та з любов'ю, | ніж віл годований, та з ненавистю.
Гаряча людина здіймає сварку, | а лагідна втихомирює незгоду.
Лінивого дорога немов устелена терням, | а стежка праведних гладенька.
Розумний син веселить батька, | дурний же матір свою зневажає.
Дурнота - радість безглуздому; | розумний чоловік іде шляхом просто.
Без міркування задуми не таланять, | а як порадників багато - щастять.
Людина рада відповіді своїх уст, | і яке любе слово, сказане доречі!
Стежка життя веде мудрого вгору, | щоб ухилитись від Шеолу долі.
Господь розвалить дім гордих | й утвердить межу вдовиці.
Огидні Господеві задуми погані, | слова ж чисті - приємні.
Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; | а хто гостинці ненавидить, той буде жити.
Серце праведного обдумує, що має відповісти; | а уста злих зло виливають.
Господь від лихих далеко, | молитву ж праведних вислуховує.
Ласкавий погляд веселить серце; | добра новина підкріпляє тіло.
Вухо, що слухає спасенного картання, | посеред розумних перебуває.
Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; | а хто на навчання зважає, той глузду набуває.
Острах Господній - мудрости навчання; | славу випереджує - покора.