Азбука веры » Біблія » Приповiстi » гл.12

Приповiстi, Глава 12

Толкования

Толкования главы

12:0

12:1

см.:Притч.10:17;

12:2

12:3

см.:Притч.10:25;Ис.37:31;Иер.17:8;

12:4

12:5

12:6

см.:Притч.1:11;

12:7

12:8

12:9

12:10

см.:Втор.22:6;Втор.25:4;

12:11

см.:Притч.28:19;Сир.20:28;

12:12

см.:Притч.18:7;

см.:Пс.61:13;

см.:Притч.10:17;

см.:Еккл.7:9;

см.:Притч.14:5;

см.:Пс.58:8;Пс.63:4;

12:19

12:20

12:21

12:22

см.:Пс.5:7;

12:23

см.:Притч.13:17;

12:24

12:25

12:26

12:27

12:28

Украинский (Хоменко)

Языки

Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

Хто любить навчання, той знання любить, | хто ж ненавидить картання, той безглуздий.

Добрий отримає від Господа, | а чоловіка лукавого він осудить.

Ніхто не може злобою скріпитись, | а корінь праведних не захитається.

Цнотлива жінка - вінець для свого чоловіка, | а безсоромна - немов гниль у його кістках.

Наміри справедливих - правда; | каверзи злих - обман.

Слова безбожних - засідки криваві, | а уста праведних спасуть їх самих.

Повалено на землю злих, і їх більше немає, | дім праведних же остоїться.

Який у чоловіка розум, так його й цінять, | а криводушний буде в погорді.

Ліпше бути простим і працювати на себе, | ніж бути хвальком і не мати хліба.

Праведний про життя своєї худоби дбає, | а серце лихих - жорстоке.

Хто обробляє своє поле, той буде ситий хлібом, | а хто за марнощами вганяє, той розуму не має.

Безбожний зазіхає на здобич лихих, | а корінь праведних тримається твердо.

Злий попадає в петлю з-за своїх губів, | а праведник із біди виходить.

Із плодів уст своїх насититься добром людина; | за вчинками рук людини буде й нагорода.

Дурному шлях його здається простим, | та мудрий - слухає поради.

Дурний притьмом свою досаду виявляє; | розсудливий приховує ганьбу.

Хто звістує правду - чинить справедливість; | ложний свідок -ошуканство.

Є такі, що словами, мов мечем, прошивають, | а язик мудрих гоїть.

Уста правдиві повіки перебувають; | язик брехливий - на хвилину.

Шахрайство в серці тих, що лихо замишляють; | радість - хто рає мир.

Праведному ніякої біди не буде, | а злі нещастям повняться.

Осоружні Господеві уста брехливі; | хто чинить правду, той йому вгодний.

Розумний чоловік приховує знання, | а серце дурних проголошує дурноту.

Рука трудящих пануватиме, | лінива - платитиме дань.

Журба гнобить серце людини, | а добре слово її звеселяє.

Друг праведника вивищує; | дорога злих на манівці їх зводить.

Лінивий не спече влову; | найвищий скарб людини - пильність.

На стежці справедливости - життя; | крива дорога веде до смерти.