Азбука веры » Біблія » Приповiстi » гл.12

Приповiстi, Глава 12

Толкования

Толкования главы

12:1

см.:Притч.10:17;

12:2

12:3

см.:Притч.10:25;Ис.37:31;Иер.17:8;

12:4

12:5

12:6

см.:Притч.1:11;

12:7

12:8

12:9

12:10

см.:Втор.22:6;Втор.25:4;

12:11

см.:Притч.28:19;Сир.20:28;

12:12

см.:Притч.18:7;

см.:Пс.61:13;

см.:Притч.10:17;

см.:Еккл.7:9;

см.:Притч.14:5;

см.:Пс.58:8;Пс.63:4;

12:19

12:20

12:21

12:22

см.:Пс.5:7;

12:23

см.:Притч.13:17;

12:24

12:25

12:26

12:27

12:28

Украинский (Огієнко)

Языки

Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.

Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.

Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.

Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.

Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.

Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.

Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.

Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.

Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.

Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.

Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.

Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.

Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.

Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.

Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.

Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.

Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.

Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.

Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.

В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.

Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.

Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.

Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.

Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.

Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.

Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.

Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.

В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.