Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
1Ездр.
Неем.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Іс.
Єр.
Плач.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
9:3
9:4
9:6
9:7
9:8
9:10
9:11
9:12
9:15
9:17
9:19
9:21
9:22
9:23
9:24
9:25
9:26
9:28
9:29
9:30
9:31
9:33
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (еп. Кассиан)
- Рус. (Аверинцев)
- Рус. (К.П. Победоносцев)
- Arab (JAB)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Belarusian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian (ancient)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (NA, 28)
- Hebrew NT by Delitzsch
- Italian (CEI 1974)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Latvian
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Tatar
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
- Uzbek
І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.
І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав.
І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину!
Прощаються тобі гріхи твої!
І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину!
Прощаються тобі гріхи твої!
І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.
Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?
Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?
Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
Той устав і пішов у свій дім.
А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!…
А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною!
Той устав, і пішов услід за Ним.
Той устав, і пішов услід за Ним.
І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.
Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?
А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!
Ідіть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви.
Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.
Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.
Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять?
Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий?
Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.
Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.
До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.
І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть;
а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.
а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.
Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла.
Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.
Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.
І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.
І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.
Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.
Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе!
І одужала жінка з тієї години.
І одужала жінка з тієї години.
А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,
то сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить.
І насміхалися з Нього.
І насміхалися з Нього.
А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!
І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!
І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці.
А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце?
Говорять до Нього вони: Так, Господи.
А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце?
Говорять до Нього вони: Так, Господи.
Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!
І очі відкрилися їм.
А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!
А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!
А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
І як демон був вигнаний, німий заговорив.
І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!
І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!
Фарисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.
І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.
А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.
Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;
тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.