Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас…

Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;

бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.

Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?

Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину?

Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!

Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви.
Бо в цьому Закон і Пророки.

Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять.

Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її!

Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки.

По їхніх плодах ви пізнаєте їх.
Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків?

Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.

Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.

Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається.

Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!

Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи!
увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.

Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім́ям Твоїм пророкували, хіба не Ім́ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім́ям Твоїм чуда великі творили?

І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас…
Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!

Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.

І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований.

А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.

І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав.
І велика була та руїна його!

І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його.

Бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні.