А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб.
І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб.

Учні говорять Йому: Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись.

А Він їм відказав: Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано.

Бо бувають скопці, що з утроби ще матерньої народилися так;
є й скопці, що їх люди оскопили, і є скопці, що самі оскопили себе ради Царства Небесного.
Хто може вмістити, нехай вмістить.

Тоді привели Йому діток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.

Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким.

І Він руки на них поклав, та й пішов звідтіля.

І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?

Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим?
Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді.

Той питає Його: Які саме?
А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.

Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе.

Говорить до Нього юнак: Це я виконав все.
Чого ще бракує мені?

Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі.
Потому приходь та й іди вслід за Мною.

Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав.

Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.

Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!

Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися?

А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові.

Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом;
що ж нам буде за це?

А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих.

І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя.

І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими.

Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.

Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.

А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.

Вони ж відійшли.
І вийшов він знов о годині десь шостій й дев́ятій, і те саме зробив.

А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?

Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас.
Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.

Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.

І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.

Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше.
Та й вони по динару взяли.

А взявши, вони почали нарікати на господаря,

кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту…

А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?

Візьми ти своє та й іди.
Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.

Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити?
Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?

Отак будуть останні першими, а перші останніми!

Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його…

І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп́яття, але третього дня Він воскресне!

Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

А Він їй сказав: Чого хочеш?
Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.

А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите.
Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся?
Вони кажуть Йому: Можемо.

Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся.
А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.

Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.

А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.

Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.

І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?

Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!

І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.