А я кажу вам: Хто відпускає свою жінку – за винятком розпусти – і ожениться з іншою, той чинить перелюб; і хто ожениться з розвідкою, чинить перелюб.”

Кажуть до нього учні: “Коли така справа чоловіка з жінкою, то ліпше не женитись.”

Він же відповів їм: “Не всі це слово розуміють, а ті лише, кому дано.

Бувають бо скопці, що з матернього лона такими народились; бувають і скопці, що їх люди оскопили; бувають і скопці, що самі себе оскопили задля Небесного Царства. Хто може збагнути, нехай збагне.”

Тоді приведено до нього дітей, щоб він, поклавши на них руки, помолився. Учні ж боронили їм.

Ісус сказав їм: “Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене, бо таких Царство Небесне.”

І поклавши на них руки, пішов звідти.

Аж ось один приступив до нього й каже: “Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?”

Ісус сказав до нього: “Чому мене питаєшся про те, що добре? Добрий є один тільки (Бог). Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей.”

“Яких?” – питає його. А Ісус до нього: “Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй криво,

поважай батька-матір і люби ближнього твого, як себе самого.”

Каже юнак до нього: “Все це я зберіг ізмалку. Чого мені ще бракує?”

“Якщо хочеш бути досконалим”, – сказав Ісус до нього, – “піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною.”

Почувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно.

Тоді Ісус сказав до своїх учнів: “Істинно кажу вам: Трудно багатому ввійти в Небесне Царство.

Іще кажу вам: Легше верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в Боже Царство.”

Почувши це, учні здивувалися вельми і сказали: “Хто ж тоді може бути спасенний?”

Ісус глянув на них пильно й мовив: “У людей це неможливо, Богові – все можливо.”

Тоді озвався Петро і сказав до нього: “Ось ми покинули все й пішли за тобою; що будемо за те мати?”

Ісус відповів їм: “Істинно кажу вам: Ви, що пішли за мною: як новий світ настане, коли Син Чоловічий сяде на престолі своєї слави, сидітимете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять поколінь Ізраїля.

І кожний, хто задля імени мого покине дім, братів, сестер, батька, матір, жінку, дітей, поля, в сто раз більше одержить і життя вічне матиме в спадщину.

Багато з перших будуть останніми, а останні – першими.”