Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам'яніли, каже до чоловіка: "Простягни лишень руку!" І той простягнув, і рука його одужала.

І вийшли фарисеї, і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як би його занапастити.

Тоді подавсь Ісус до моря з своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, а й з Юдеї,

з Єрусалиму й з Ідумеї та й геть із Зайордання, ще й з околиць Тиру та Сидону; велика многота людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього.

Тоді він сказав своїм учням, щоб напоготовили йому човен, з-за народу, щоб не тиснув його.

Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись.

І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: "Ти - Син Божий!"

Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли його.

Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього.

І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю;

і дав їм владу виганяти бісів.

Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім'я Петро;

Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім'я Воанергес, у перекладі - Сини грому;

Андрія, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Тадея, Симона Кананія,

та Юду Іскаріота, що його і зрадив.

Повертається він додому, а народ знову там юрмиться, так що вони не мали змоги й попоїсти.

Довідавшись про те його свояки, вийшли, щоб його взяти, бо було говорено: "Він не при собі!"

А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє.

Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них: "Як може сатана сатану виганяти?

Коли царство поділене саме в собі, не зможе те царство встоятись.

Коли будинок розділений сам у собі, неспроможен будинок той більше стояти.

Отак і сатана: якщо повстав сам на себе й розділився, - не може встояти, а край йому настав!

Ніхто не може вдертись до сильного в хату й пограбувати його добро, якщо він спершу не зв'яже сильного, а щойно тоді розграбує його хату.

Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили.

Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, - тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний."

Вони бо мовили: "Він має нечистого духа."

Приходять мати його та брати його і, стоявши надворі, посилають по нього, щоб його прикликати.

Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: "Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають."

А він у відповідь їм: "Хто моя мати та брати мої?"

І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: "Ось моя мати та мої брати.

Бо хто чинить волю Божу, той - мені брат, сестра і мати."