Азбука веры » Біблія » Вiд Марка » гл.2

Вiд Марка, Глава 2

Толкования

Толкования главы

2:1

см.:Мф.9:1;

2:2

2:3

см.:Мф.9:2;Лк.5:18;

2:4

2:5

см.:Ис.43:25;

2:6

2:7

2:8

см.:Ин.2:24;Ин.6:64;

2:9

см.:Мф.9:5;Лк.5:23;

2:10

2:11

2:12

2:13

2:14

см.:Мф.9:9;Лк.5:27;

2:15

2:16

2:17

см.:Мф.9:13;Лк.5:32;1Тим.1:15;

2:18

см.:Мф.9:14;Лк.5:33;

2:19

2:20

2:21

см.:Мф.9:16;Лк.5:36;

2:22

2:23

см.:Втор.23:25;Мф.12:1;Лк.6:1;

2:24

2:25

2:26

см.:Исх.29:33;Лев.24:9;1Цар.21:6;Мф.12:4;Лк.6:4;

2:27

2:28

Украинский (Огієнко)

Языки

Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома.

І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях.
А Він їм виголошував слово.

І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо.

А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений.

А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі!

Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали:

Чого Він говорить отак?
Зневажає Він Бога…
Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?

І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте?

Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи?

Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому:

Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!

І вийшов над море Він знов.
А ввесь натовп до Нього приходив, і Він їх навчав.

А коли Він проходив, то побачив Левія Алфієвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною!
Той устав, і пішов услід за Ним.

Коли ж Він сидів при столі в його домі, то багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з учнями Його;
бо було їх багато, і вони ходили за Ним.

Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з митниками, то сказали до учнів Його: Чому то Він їсть із митниками та з грішниками?

А Ісус, як почув, промовляє до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі.
Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння.

А учні Іванові та фарисейські постили.
І приходять вони, та й говорять до Нього: Чому учні Іванові та фарисейські постять, а учні Твої не постять?

Ісус же промовив до них: Хіба постити можуть гості весільні, поки з ними ще є молодий?
Доки мають вони молодого з собою, то постити не можуть.

Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, то й постити будуть вони за тих днів.

І не пришиває ніхто до старої одежі латки з сукна сирового, а як ні, то край латки нової одірветься там від старого, і дірка стане ще гірша.

І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино бурдюки, і вино й бурдюки пропадуть, а вливають вино молоде до нових бурдюків.

І сталось, як Він переходив ланами в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали колосся зривати.

Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому роблять у суботу вони, чого не годиться?

А Він їм відказав: Чи ж ви не читали ніколи, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?

Як він увійшов був до Божого дому за первосвященика Авіятара, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було, тільки священикам, і дав він і тим, хто був із ним?

І сказав Він до них: Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,

а тому то Син Людський Господь і суботі.