Азбука веры » Біблія » Йов » гл.9

Йов, Глава 9

Толкования

Толкования главы

9:1

9:2

см.:Иов.4:17;

9:3

9:4

см.:Иов.37:23;

9:5

см.:Иер.51:25;Мф.17:20;

9:6

9:7

см.:Нав.10:13;4Цар.20:11;

9:8

см.:Иер.51:15;Ин.6:19;Мк.6:49;Мф.14:25;

9:9

9:10

см.:Иов.5:9;

9:11

9:12

см.:Ис.10:15;Ис.14:27;

9:13

см.:Наум.1:6;

9:14

9:15

см.:Иов.10:7;

9:16

9:17

9:18

9:19

9:20

9:21

см.:1Кор.4:4;

9:22

см.:Иов.34:9;

9:23

9:24

9:25

см.:Иов.7:7;Пс.89:10;

9:26

см.:Прем.5:10;

9:27

9:28

9:29

см.:Иов.7:20;

9:30

см.:Иер.2:22;

9:31

9:32

см.:Еккл.6:10;Иер.49:19;

9:33

9:34

см.:Пс.88:33;

9:35

см.:1Кор.4:4;

Украинский (Огієнко)

Языки

А Йов відповів та й сказав:

Справді пізнав я, що так…
Та як оправдатись людині земній перед Богом?

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень…

Він мудрого серця й могутньої сили;
хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!…

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього…

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

що ж тоді відповім я Йому?
Які я слова підберу проти Нього,

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно…

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим…

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я…

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє…

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється…

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває…
Як не Він, тоді хто?

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич…

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене…

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя…

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку…

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!…