Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
1Ездр.
Неем.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Іс.
Єр.
Плач.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
41:3
41:4
41:5
41:6
41:7
41:8
41:9
41:10
41:11
41:12
41:13
41:14
41:15
41:16
41:17
41:18
41:19
41:20
41:21
41:22
41:23
41:24
41:25
41:26
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Аверинцев)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.
Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
Хто вийде навпроти Мене й буде цілий?
Що під небом усім це Моє!
Що під небом усім це Моє!
Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.
Хто відкриє поверхню одежі його?
Хто підійде коли до двійних його щелепів?
Хто підійде коли до двійних його щелепів?
Двері обличчя його хто відчинить?
Навколо зубів його жах!
Навколо зубів його жах!
Його спина канали щитів, поєднання їх крем́яная печать.
Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.
Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.
Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!
Бухає полум́я з пащі його, вириваються іскри огненні!
Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.
Його подих розпалює вугіль, і бухає полум́я з пащі його.
Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
М́ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.
Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!
Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.
Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.
За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!
Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.
Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.
Під ним гостре череп́я, лягає на гостре, немов у болото.
Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.
Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.
Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір́ям!