Скрыть
36:0
36:1
36:2
36:5
36:6
36:9
36:14
36:17
36:19
36:20
36:23
36:24
36:25
36:27
36:28
36:30
36:31
36:32
36:33
Четверта промова Елігу
І знову Елігу взяв говорити:
«Зажди но трошки, і я тобі з'ясую, | бо ще чимало можна сказати про Бога.
Сягну знанням моїм далеко | і визнаю Творцеві моєму слушність.
Воістину в словах моїх нема неправди, | і звершений знанням стоїть біля тебе.
Так! Бог силою великий, однак, не гордує чистим серцем.
Він не дає грішникові жити, | він бідолашним чинить правосуддя,
і праведника не позбавляє права. | Він царів ставить на престолі, | саджає їх назавжди! Але що загорділи,
тому вони закуті в кайдани, | обплутані мотуззям нужди!
Він виявляє їм діла | й переступи їхні, бо вони загорділи.
Він відкриває їм вухо на навчання, | від беззаконства велить відвернутись.
І як вони послухаються, почнуть йому служити, | то проведуть свої дні у щасті, літа свої в утісі.
А коли не послухаються, то пройдуть через Яму | і пропадуть у невіданні.
Щождо лукавих серцем, що гнів свій зберігають, | і що не звали на допомогу, коли їх в'язано,
то їхня душа загине замолоду, | життя їхнє - між розпусниками.
Він бідного рятує власною його бідою | і в злиднях об'являється для його вух.
Отож і тебе він вирве з пащі скрути, | її тобі заступить достаток щедрий, | і стіл твій буде повен туку.
А наповнишся нечестивими осудами, | то спіткають тебе суд і розправа.
Вважай, отже, щоб не звели тебе достатком | і щоб дар великий не збив тебе з дороги!
Хіба твої багатства безконечні щось тобі допоможуть? | Або твоєї сили всі потуги?
О, не бажай тієї ночі, | коли народи з своїх місць ізникають!
Остерігайсь, не нахиляйсь до кривди: | тим бо й випробувано тебе стражданням.
Бог, справді, силою великий, | і хто такий учитель, як він?
Хто йому вкаже його дорогу? | Хто скаже: Ти дієш кривду.
Тож пам'ятай: ти маєш величати його діло, | яке оспівують люди.
Усі люди над ним розважають, | кожний здалека дивиться на нього.
Так! Бог великий, не нам його збагнути! | Число його років не має ліку.
Він притягає води краплі | і прочищує їх на дощ у парі;
спускають його хмари, | і на натовп людей виливають.
Хто зможе зміркувати, | доки сягають хмари | або гуркіт грому у його наметі?
Він розстелює над ним свій оболок | і вкриває вершини гір.
Ними годує він народи, | дає поживу подостатком.
Він бере блискавицю обома руками, | велить їй бити у ціль.
Він нею чабана попереджає, | та й скот, що нюхом чує бурю.»
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible