Старий Заповіт:
Бут.
Вих.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Рут.
1Сам.
2Сам.
1Цар.
2Цар.
1Хр.
2Хр.
Неем.
Тов.
Юдт.
Ест.
Йов.
Пс.
Прип.
Еккл.
Пісн.
Муд.
Сир.
Іс.
Єр.
Плач.
Лист Єр.
Вар.
Єз.
Дан.
Ос.
Йоіл.
Ам.
Овд.
Йона.
Мих.
Наум.
Ав.
Соф.
Ог.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Новий Заповіт: Мт. Мк. Лк. Ів. Дії. Як. 1Пет. 2Пет. 1Ів. 2Ів. 3Ів. Юд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Фил. Євр. Об.
Скрыть
28:0
28:1
28:2
28:3
28:4
28:5
28:6
28:7
28:8
28:9
28:10
28:11
28:12
28:13
28:14
28:17
28:18
28:19
28:20
28:21
28:22
28:24
28:25
28:27
Украинский (Хоменко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Аверинцев)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Похвала Божій мудрості
«Срібло має жилу початкову, | золото - також місце, де його очищують.
Залізо з землі добувають, | розтоплений камінь стає міддю.
Людина кладе край пітьмі, | розшукує до крайньої межі | - каміння темне, чорне.
Люди з світлом пробивають копальню, | де стопи не залишили пам'яті, | - зависають на далекому відлюдді.
Земля, що з неї хліб родиться, | під сподом, мов вогнем, розрита: -
місце сафірового каміння | та золотого пороху.
Стежки туди не знає хижа птиця, | і око яструба її не бачить.
Її не топчуть звірі дикі, | лев по ній не проходить!
Людина на кремінь кладе свою руку, | перевертає шкереберть гори.
У скелях прорубує рови, | усе дорогоцінне бачить його око.
Досліджує джерела рік, | виносить сховане на світло.
А мудрість звідкіля береться? | Де розумові місце?
Ніяка людина її путі не знає, | і не знайти її в землі живих.
Безодня каже: Вона не в мені! | Та й море мовить: Не у мене!
Її й за щире золото не придбати, | ані сріблом її не можна оцінити.
Її не можна оцінити золотом офірським, | ані оніксом дорогоцінним, ані сафіром.
Ні золото, ні скло не можуть порівнятися з нею; | її не виміняти за щирозлотний посуд.
А про коралі та кришталь і згадувати нічого! | Здобувати мудрість важче, ніж перли.
Їй не рівня топаз етіопський, | ні щирим золотом її не оцінити!
Звідкіль, отже, береться мудрість? Де розумові місце?
Вона від зору всього живого скрита, | і схована від птиць небесних.
Погибель і смерть кажуть: | До наших вух дійшла про неї чутка, -
але лиш Бог до неї знає стежку, | він знає її місце.
Бо він аж на край світу бачить, | на все, що є під небом, поглядає.
Коли він призначав вагу вітрові | і давав міру водам,
коли встановлював закон дощеві, | дорогу гуркотові грому, -
тоді її угледів, облічив, | усталив її, добре її розслідивши.
А людині сказав: Страх перед Господом - це мудрість, | берегтися зла - це розум!»