Азбука веры » Біблія » Йов » гл.27

Йов, Глава 27

Толкования

Толкования главы

27:0

27:1

27:2

27:3

27:4

см.:Пс.14:2;

27:5

см.:1Кор.4:4;

см.:Иов.42:7;

см.:Иак.4:3;

см.:Пс.17:42;Притч.1:28;Притч.28:9;

27:10

см.:Притч.15:8;

27:11

27:12

см.:Пс.4:3;

27:13

см.:Иов.20:29;

27:14

см.:Втор.28:41;Иов.20:10;

27:15

см.:Пс.77:63;

27:16

27:17

см.:Пс.48:11;

27:18

27:19

см.:Пс.48:18;

27:20

см.:Иов.15:20-21;Иов.18:11;

27:21

см.:Иез.17:10;

27:22

27:23

см.:Иез.25:6;Наум.3:19;Соф.2:15;

Украинский (Хоменко)

Языки

Остання промова Іова

І повів Іов далі свою мову, кажучи:

«Клянуся Богом, що позбавив мене права, | і Всесильним, що напоїв гіркотою душу мою!

Покіль мій дух у мені, | і Божий подих у моїх ніздрях,

мої уста не говоритимуть неправди, брехні язик мій не промовить.

Не бувати тому, щоб я та визнав за вами слушність! | Покіль не вмру, я досконалости моєї не зречуся.

Триматимусь моєї правди, я її не облишу. | Совість моя ні одним моїм днем мені не докоряє!

Нехай з моїм ворогом буде як з безбожником, | а з тим, хто встає проти мене - як з беззаконником!

Яку безбожний має надію, коли молиться, | коли підносить душу свою до Бога?

Чи ж вислухає Бог його взивання, | коли прийде на нього нужда?

Чи буде відрадою йому Всесильний? | Чи буде прикликати Бога повсякчасно?

Я пояснюю вам поведінку Божу, | я не таю Всесильного задумів.

А якщо усі ви те бачили самі, | то чого марнотою пустословите?

Ось яка злій людині від Бога доля, | й участь, що від Всесильного насильникові випадає!

Як матиме синів багато, під меч підуть; | і його потомки не будуть мати досита хліба.

Тих, що зостануться по ньому, мор забере до гробу, | їхні вдови плакати по них не будуть.

Хоч він і назбирає, немов пилу, срібла, | й одежі, мов болота, наскладає,

з наскладаного праведник буде вдягатись, | срібло наслідує невинний.

Він будував дім собі, немов гніздечко; | немов курінь, що робить собі сторож.

Багатим ляже, та востаннє; | відкриває очі: нічого більш немає!

Удень прийде страх на нього, | а вночі вхопить його буря.

Його підійме східній вітер, і геть піде; | він вихопить його із його місця.

На нього непощадно кидатимуть камінням, | від караючої руки він утік би радо.

Над ним плескатимуть у долоні; | де б він тільки був, його висвистуватимуть.»