Скрыть
23:1
23:2
23:3
23:4
23:5
23:6
23:7
23:8
23:9
23:12
23:13
23:14
23:15
23:16
23:17
А Йов відповів та й сказав:
Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої…
О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!
Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,
розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.
Чи зо мною на прю Він з великою силою стане?
О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!
Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.
Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,
на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю…
А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!
Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.
Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.
Але Він при одному, й хто заверне Його?
Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:
бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!
Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його…
А Бог пом́якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,
бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible