Ісус же озвався до нього, кажучи: «Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло.

А хто мене не любить, той і слова мої не береже. І слово, яке ви чуєте, не моє, лише Отця, який послав мене.

Це мовив я до вас, коли з вами перебував.

А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім'я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам.

Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається!

Ви бо чули, що сказав я вам: Відходжу і до вас повернуся. Коли б ви мене любили, то зраділи б, що я до Отця йду: Отець бо більший, ніж я.

Нині сказав я вам те, - перед тим, як воно настане, - щоб, коли настане, - увірували ви.

Небагато говоритиму вже з вами, надходить бо князь світу цього. Щоправда, у мені не має він нічого.

Але щоб світ знав, що я Отця люблю, то так, як Отець мені заповідав, я і чиню. Уставайте ж, ідімо звідси!»

Ісус - правдива виноградина 1-11; завіт любови 12-17; ненависть світу до Ісуса та його учнів 18-27

«Я - виноградина правдива, а мій Отець - виноградар.

Кожну в мені гілку, яка не приносить плоду, відрізує він. А кожну, яка вроджує плід, він очищує, аби ще більше плоду давала.

Уже і ви чисті -, словом, яким промовляв я до вас.

У мені перебувайте - а я у вас! Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені.

Я виноградина, ви - гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, - той плід приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете.

Якщо хтось у мені не перебуває, той, мов гілка, буде викинутий геть і всохне; їх бо збирають, кидають у вогонь, - і вони згоряють!

Коли ж ви в мені перебуватимете, і мої слова в вас перебуватимуть, - просіте тоді, чого лиш забажаєте, і воно здійсниться для вас.

Тим Отець мій прославляється, коли ви плід щедро приносите, - тож і учнями моїми станете.

Як мене Отець полюбив, так я вас полюбив. Перебувайте у моїй любові!

А в любові моїй перебуватимете, коли заповіді мої будете зберігати, як і я зберіг заповіді мого Отця і в його любові перебуваю.

Я казав вам так для того, щоб була у вас моя радість і щоб ваша радість була повна.

Це моя заповідь, щоб ви любили один одного, як я вас полюбив!

Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає.

Коли ви робите все, що я вам заповідаю, то ви - друзі мої.

Тож слугами вже не називатиму вас: слуга не відає, що його пан робить. Називаю вас друзями, бо все я вам об'явив, що чув від Отця мого.

Не ви мене вибрали, а я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли, та щоб тривав ваш плід, а й щоб усе, про що б ви тільки попросили в Отця в моє ім'я, дав вам.

Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного!

Ненавидить вас світ - то знайте: мене він ще перед вами зненавидів.

Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ.

Згадайте слово, що його був я вам вирік: Слуга не більший від пана свого. Переслідували мене - переслідуватимуть і вас. А слово моє зберігали - зберігатимуть і ваше.

Та все те робитимуть вам за моє ім'я, не знають бо того, хто послав мене.

Якби я не прийшов і не говорив до них, гріха не мали б вони. Та нині нема їм пробачення за їхній гріх!

Хто ненавидить мене, той і Отця мого ненавидить.

Був би я не вчинив серед них діл, що їх ніхто інший не вчинив, - гріха не мали б вони. А так - ось бачили, і зненавиділи: і мене, і Отця мого.

Але щоб здійснилося слово, яке в законі їхньому записано: Зненавиділи вони мене без причини!

Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме за мене.

Та й ви свідчитимете: ви бо зо мною від початку.»