На Аммонових синів.
Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля?
Чи немає спадкоємця в нього?
Чому Ґада Мілком одідичив й осівся народ його по містах його?

Тому настають ось дні, говорить Господь, і Я розголошу крик військовий на Раббу Аммонових синів, і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спалені будуть огнем, і знов одідичить Ізраїль спадок свій, говорить Господь.

Ридай, о Хешбоне, бо місто зруйноване!
Кричіть, дочки Рабби, опережіться веретою, лементуйте й блукайте по обійстях, бо Мілком до полону іде, його священики й його зверхники разом!

Чого ти долинами хвалишся?
Долина твоя розпливається кров́ю, о дочко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: Хто прийде до мене?

Ось Я страх припроваджу на тебе, говорить Господь, Бог Саваот, із усього довкілля твого, і ви повтікаєте кожен наперед себе, і не буде кому втікачів позбирати!…

А потім верну Я долю Аммонових синів, говорить Господь.

На Едома.
Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости?
Чи згинула рада розумних?
Хіба зіпсувалась їхня мудрість?

Утікайте, оберніться плечима, сядьте глибше, мешканці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, той час, коли покараю його!

Якщо прийдуть до тебе збирачі винограду, вони не полишать останків, якщо ж прийдуть злодії вночі, напсують, скільки схочуть.

Бо обнажив Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, спустошене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, і не буде його!

Залиши свої сироти, Я утримаю їх при житті, а вдови твої хай надію на Мене кладуть!

Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші цієї, пити будуть напевне, а ти непокараним будеш?
Не будеш без кари, бо справді ти питимеш чашу!

Бо Собою присяг Я, говорить Господь, що Боцра за спустошення стане, за ганьбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста її всі!

Я звістку від Господа чув, і відправлений вісник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,

бо тебе Я зробив ось малим між народами, погордженим серед людей!

Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщілинах скелі живеш, що високих підгірків тримаєшся.
Та коли б ти кубло своє й високо звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.

І стане Едом за страхіття, кожен, хто буде проходити ним, остовпіє й засвище, як порази його всі побачить…

Як Содом та Гоморру й сусідів її поруйновано, каже Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський.

Ось підійметься він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними.
Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?

Тому то послухайте задум Господній, що Він на Едома задумав, і думки Його ті, які Він на мешканців Теману замислив: Направду, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!

Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.

Ось підійметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцрою розгорне: і стане серце хоробрих едомлян в той день, немов серце жони-породіллі…

На Дамаск.
Засоромивсь Хамаш та Арпад, бо злу звістку почули;
в неспокої тривожнім вони, як те море, що не може вспокоїтись.

Дамаск сторопів, обернувся втікати, і страх його міцно охопив, біль та муки його обгорнули, немов породіллю…

Як спорожніло славне це місто, місто втіхи Моєї!

Тому юнаки його падати будуть на площах його, і всі військові погинуть того дня, говорить Господь Саваот.

І під муром Дамаску огонь запалю, і він пожере Бен-Гададські палаци!…

На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський.
Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кедар, і нехай попустошать війська синів сходу!

Заберуть їхні намети та їхню отару, їхні покрови та всі їхні речі, та їхніх верблюдів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусіль!

Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешканці Хацору, говорить Господь, бо раду нарадив на вас Навуходоносор, цар вавилонський, і задум задумав на вас!

Уставайте, ідіть на народ, що спокійно, безпечно живе, промовляє Господь, немає воріт, і нема в нього засувів, самітно живуть.

І стануть верблюди їхні здобиччю, а їхні череда грабежем, і на всі вітри розвію Я їх, хто волосся довкола стриже, і зо всіх їхніх сторін припроваджу на них їхню погибіль, говорить Господь…

І стане Хацор за мешкання шакалів, за вічне спустошення, не замешкає там людина, і син людський не спиниться в ньому!…

Слово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царювання Седекії, Юдиного царя, таке:

Так говорить Господь Саваот: Ось Я зламаю еламського лука, головну їхню силу!

І з чотирьох кінців неба спроваджу чотири вітри до Еламу, і їх розпорошу на всі ці вітри, і не буде такого народу, куди б не прийшли ці вигнанці з Еламу…

І настрашу Елам перед їхніми ворогами та перед всіма, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу, лютість гніву Мого, говорить Господь, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!

І поставлю Престола Свого в Еламі, і вигублю звідти царя й його зверхників, каже Господь…

Але буде наприкінці днів, поверну Я Еламові долю, говорить Господь.