Азбука веры » Біблія » Iсая » гл.13

Iсая, Глава 13

Толкования

Толкования главы

13:0

13:1

см.:Иер.30:1;Иер.50:1;

13:2

см.:Ис.5:26;Ис.18:3;Иер.4:6;

13:3

см.:Иер.22:7;

13:4

13:5

13:6

см.:Иоил.1:15;

13:7

13:8

см.:4Цар.19:3;Пс.47:7;Ис.21:3;

13:9

см.:Ис.22:5;

13:10

см.:Ис.24:23;Иез.32:7;Иоил.2:31;Иоил.3:15;Мф.24:29;Мк.13:24;Лк.21:25;

13:11

13:12

13:13

13:14

см.:3Цар.22:17;Мк.6:34;

13:15

13:16

см.:Пс.136:9;Иер.8:10;

13:17

см.:Иер.51:11;Дан.5:31;

13:18

13:19

см.:Быт.19:24-25;Иер.50:40;Откр.18:2;

13:20

13:21

см.:Иер.50:39;

13:22

Украинский (Хоменко)

Языки

Падіння Вавилону

Слово про Вавилон, що уздрів Ісая, син Амоса.

Підніміть стяг на горі лисій, кликніть воєнним кличем, махніть рукою, щоб увіходили вони крізь княжі брами!

Щоб вилити мій гнів, я повелів моїм посвяченим воякам, я витязів моїх покликав, що раді моїй славі.

Ось гомін по горах, немов сила народу. Ось гамір царств і зібраних народів: Господь сил чинить перегляд бойового війська.

Вони прийшли з далекої країни з самого краю неба - Господь і знаряддя його гніву, щоб зруйнувати всю землю.

Ридайте, бо день Божий близько, він надійде як спустошення від Всемогутнього!

Тому руки в кожного зомліють, серце в кожного розтане.

Вони злякались: болі та судороги їх ухопили, їх корчить, немов породіллю. Стуманівши, глядять один на одного; лиця в них розжарились.

Ось день Господній наступає невблаганний; обурення й палкий гнів, щоб обернути землю на пустиню та загладити грішників з неї.

Тому небесні зорі та їхні Косарі не дадуть свого світла; сонце, сходячи, потемніє, і місяць не буде більше світити.

Я покараю світ за його злобу, безбожників за їхній злочин. Покладу край гордині пишних, принижу бундючних тиранів.

Зроблю людей рідкішими, ніж золото щире, смертних - ніж золото офірське.

Тому й небо стрясеться, земля зрушиться з свого місця від обурення Господа сил у день його палкого гніву.

І кожен, мов налякана козуля, мов вівці, полишені пустопаш, повернеться до люду свого; кожен утече в рідну землю.

Кого знайдуть, того буде пробито, і кого схоплять - від меча загине.

Їхніх немовляток убиватимуть у них перед очима, доми їхні пограбують, жіноцтво їх збезчестять.

Ось я мідян на них спрямую, яким байдуже срібло, які на золото не ласі.

Луки їхні вбиватимуть хлоп'яток, не пощадять і плоду матері в утробі, дітей не буде жалувати їхнє око.

І Вавилон, царств окраса, оздоба гордости халдеїв, стане мов Содом і Гомора, що їх Бог зруйнував.

Ніхто не оселиться там повіки, не буде жити там із роду й до роду. Араб шатра там не розіпне, і пастухи зо стадом там не будуть спочивати.

Звірі пустині там заляжуть, пугачів буде повно в їхніх домівках. Там житимуть струсі, волохачі там будуть стрибати.

Шакали витимуть у їхніх палацах, гієни - по розкішних замках. Близько його година, і не загаються дні його.