І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.

А Гамор говорив з ними, кажучи: Син мій Сихем, запрагла душа його вашої дочки.
Дайте ж її йому за жінку!

І посвоячтеся з нами, дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.

І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами.
Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім.

І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду милість у ваших очах, і що ви скажете мені я дам.

Сильно побільшіть на мене віно та дарунок, а я дам, як мені скажете, та тільки дайте мені дівчину за жінку!

І відповіли сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.

І сказали до них: Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.

Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.

І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним народом.

А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й підемо.

І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.

І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова.
А він був найповажніший у всім домі батька свого.

І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:

Ці люди вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось розлогий перед ними.
Дочок їхніх візьмімо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.

Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, коли в нас буде обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.

Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба хіба не наші вони?
Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами.

І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста.
І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.

І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.

Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.

Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.

Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,

і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що де в домі було.

І сказав Яків до Симеона й до Левія: Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаанеянина й периззеянина.
Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб́ють мене, і буду знищений я та мій дім.

А вони відказали: Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?